Вікіпедія

Маґнус V Ерлінґссон: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Addbot (обговорення | внесок)
Боти
140 524 редагування
м Вилучення 18 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q350213
Рядок 6:
Після цього Ерлінг зміцнив владу свого сина Магнуса V, а сам отримав титул ярла. В подальшому король спирався на підтримку знаті та вищого кліру. Для цього були налагоджені стосунки з єпископатом, затверджено закон, згідно з яким королем міг стати тільки народжений у законному шлюбі. Сам Магнус V став першим королем, який пройшов обряд коронації.
 
У [[1166]] році було укладено договір з [[Вальдемар I Великий|Вальдемаром I]], королем Данії. Для цього ярл Ерлінг Кривий відправився до данського королівства. В цей час у Норвегії повстав Олаф, онук ЕнйстейнаЕйнстейна I. Його підтримали лендрмени з роду Агнхаттів. Боротьба тривала до [[1168]] року, навіть після повернення Ерлінга Кривого. В цьому році суперники Магнуса V були розбиті при Стангері біля Осло. Сам претендент Олаф втік до Данії.
 
Після цього тривало мирне правління Магнуса V до [[1174]] року, коли біркенбейнерібіркенбейнери, тобто політична група з селян, бідної шляхти, дрібного кліра, повстали проти королівської влади, висунувши претендентом [[Ейнстейн III|Ейнстейна]], сина [[Ейнстейн II|Ейнстейна II]], короля Норвегії. Нова війна тривала до [[1177]] року, коли війська на чолі з яркломярлом Ерлінгом розбили армію Ейнстейна III у битві при Ре.
 
Після цього біркенбейнерами був висунутий новий претендент — [[Сверрір I|Сверрір Сігурдсон]], який у [[1179]] році при Калвскіннеті (біля Тронхейму) розбив Ерлінга Кривого. Після цього тривала війна до 1184 року, коли [[15 червня]] у вирішальній битві при Фімрейті Магнус V був розбитий та загинув.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маґнус_V_Ерлінґссон