Економіка Мадагаскару: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 11 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1520353
м →‎Сільське господарство: стильові правлення, replaced: складає → становить за допомогою AWB
Рядок 12:
За показником ВВП на душу населення Мадагаскар відносять до числа найбідніших країн світу. Економічний розвиток цієї держави характеризувався скромними темпами зростання протягом першого десятиріччя незалежного розвитку (1960—1970), за яким пішли застій і розвал господарства. Економіка, зростання якої припинилося до 1975, була зруйнована внаслідок введення урядом соціалістичних методів господарювання. Була здійснена націоналізація великих іноземних підприємств і введений державний контроль над виробництвом, що привело до скорочення обсягів імпорту, обмеження операцій з іноземною валютою і державного регулювання цін і прибутків, різкого падіння виробництва, що продовжувалося до 1985. Потім протягом декількох років проводилася політика економічної лібералізації, внаслідок чого наступила стабілізація і навіть сталося пожвавлення економіки. У 1991 повсюдні страйки і бездіяльність влади більш ніж на рік припинили економічний розвиток. Політичне безладдя відстрочили прийняття важливих урядових ініціатив, проведення переговорів з МВФ, Всесвітнім банком, урядами іноземних держав і приватними інвесторами та отримання економічної допомоги. Зусилля по економічному відродженню країни стримувалися також через падіння цін і загострення конкуренції на світових ринках кави і ванілі, зростання корупції і руйнування інфраструктури, що продовжувалося. Тільки в кінці 1990-х років МВФ і Всесвітній банк надали Мадагаскару фінансову допомогу.
==Сільське господарство==
Сільське господарство, включаючи рибальство і лісову промисловість, складаєстановить на межі ХХ-XXI ст. основу економіки Мадагаскару. Воно забезпечує майже 40 % ВВП і 70 % всіх експортних надходжень. Площа земель, що обробляються бл. 5 % території країни, з них половину займають посіви рису — основи харчового раціону малагасійців (за споживанням рису на душу населення країна займає 1-е місце у світі). Важливу роль відіграє виробництво експортних культур (1995, тис. т): кава (80), ваніль (2,8), гвоздика (7), сизаль (20), цукрова тростина (2000), тютюн (4). За експортом ванілі Мадагаскар втримує 1-е місце у світі. Основні споживчі культури — рис (збір 2,6 млн т в 1995), маніок (2,3 млн т), кукурудза (180 тис. т), арахіс (30 тис. т), а також ямс, батат, сорго, олійний, банани. Розвинене пасовищне тваринництво. У прибережних водах добувають рибу і інші морепродукти.
 
==промисловість==