Відмінності між версіями «Макух Іван»

687 байтів додано ,  7 років тому
вікіфікація, доповнення, оформлення
(вікіфікація, доповнення, оформлення)
Народився в селі Дорожеве [[Самбірський повіт|Самбірського повіту]]. 1887 р. вступив до Дрогобицької гімназії. За популяризацію ідей українських радикалів у своєму селі на 5-му курсі відрахований з гімназії. 1892 року вступив до Львівської академічної гімназії, де черз «невідповідну поведінку» перебував на контролі. Через відсутність коштів на навчання давав приватні уроки, працював інструктором в інституті св. Миколая у Львові.
 
Упродовж навчання особисто познайомився з [[Франко Іван Якович|І.Іваном Франком]] та [[Павлик Михайло Іванович|М.Михайлом Павликом]], які, за спогадами Макуха, «мали на молодь революційний вплив». У грудні 1895 р. продовжив навчання на правничому факультеті Львівського університету. В часі навчання вступив до студентського товариства «Академічна громада», де працював скарбником фонду взаємодопомоги; продовжував давати приватні уроки, влаштувався на працю в адміністрацію НТШ. У 1900 р. одружився з донькою незаможного священика.
 
1901 р. почав адвокатську практику, продовжив працювати в НТШ, редагував і видавав друкований орган радикалів «Громадський голос». З початком революційних подій в Росії 1905 року спільно з [[Гарматій Григорій Васильович|Грицем Гарматієм]] переправляв літературу та влаштовував місця для переховування втікачів. 1907 року відкрив адвокатську контору в [[Тлумач|Товмачі]], очолив повітовий виборчий комітет. 1908 р. був обраний кандидатом в посли до Галицького сейму по Товмацькій (Тлумацькій) і Тисменицькій судових округах. Увійшов до «Українського соймового клубу» Галицького сейму секретарем, який очолив [[Олесницький Євген]]. Опікувався проблемами народного шкільництва в Галичині. На виборах 1913 р. переміг кандидата-поляка.
 
== Визвольні змагання ==
== Польський час ==
 
Разом з однодумцями відновлював зруйновані війною читальні, за його сприяння в Тлумачі 1928 року відкрито бурсу. 1923 року переобраний головою УРП, першим заступником — [[Бачинський Лев Васильович|Л.Лева Бачинського]], головним секретарем [[Навроцький Осип|О.Осипа Навроцького]]. У 1924 головою УРП обрано Л. Бачинського, Макух і М. Рогуцький — заступники. В 1920-х проводить протестаційні віча в Станіславові, Самборі, Тернополі, Бережанах, Косові, Коломиї, Стрию, Дрогобичі. 1926 року відбувся об"єднавчий з"їзд УРП та волинської організації УПСР, утворена УСРП (Українська соціалістично-радикальна партія), очолив Л. Бачинський, заступники — Макух та Семен Жук. Разом з тим у Тлумачі був правником «Селянської каси».
 
На виборах 1928 УПСР проводитьпровела своїх представників до сейму та сенату, один з послів до парламенту — Макух. До його компетенції належали питання правового захисту українського населення від свавілля польських чиновників та місцевих владних органів. Після смерті Л. Бачинського у 1930-х роках очолював управу УСРП. В 30-х роках пройшов до польського парламенту по об'єднаних списках УНДП і УСРП.
 
У 1933&nbsp;р. брав участь у відкритті нового будинку Районової Молочарні в [[Коропець|Коропці]].<ref>''В.Маркевич.'' Коропець / Каледоскоп Минулого // [[Бучач і Бучаччина|Бучач і Бучаччина: Історично-мемуарний збірник]]&nbsp;— Ню Йорк&nbsp;— Лондон&nbsp;— Париж&nbsp;— Сидней&nbsp;— Торонто: НТШ, Український архів, 1972.&nbsp;— 944 с., іл. с. 555</ref>
 
== Друга світова ==
157 524

редагування