Відкрити головне меню

Зміни

м
вікіфікація
[[Файл:VERA DA POZZO 01.jpg|thumb|right|250px|[[Бронза|Бронзова]] кринична цямрина у подвір'ї [[Палац дожів|Палацу дожів]].]]
[[Файл:Scheme of Vera da pozzo by Qypchak.jpg|thumb|right|250px|Схема роботи венеціанської криниці.]]
[[Файл:Vera da pozzo Campo Anzolo Raffaele.jpg|thumb|left|250px|Орнамент венеціанської криниці (Кампо Анцоло Раффаеле). Поч. XX  ст.]]
[[Файл:Well in piazetta leoncini.JPG|П'яцетте Леончіні.|thumb|left|250px|Кринична цямрина на п'яцетте Леончіні.]]
[[Файл:Venice - Campo S. Boldo -01.jpg|thumb|right|250px|''Вера да поццо'' на кампо (майдані) Сан Болдо.]]
[[Файл:VERA DA POZZO 02.jpg|thumb|right|200px|Криниця перед [[Церква Сан-Заккаріа|церквою Сан-Заккаріа]].]]
[[Файл:Canaletto Vera da pozzo.jpg|thumb|left|250px|Виготовлення ''вера да поццо''. Фрагмент картини [[Каналетто]] ''Подвір'я [[Каменярня|каменяра]]'' ([[1726]]-[[1730]]).]]
'''Венеціанські криниці''' — важливий декоративний елемент [[Венеція|Венеції]]. Відоміші як ''вера да поццо'' ({{lang-vec|vera da pozzo}}, мн. ''vere da pozzo'', також ''pluteale''). Цей термін використовують для визначення цямрини [[криниця|криниці]] (від {{lang-it|}} і {{lang-vec|vera}} — цямрина, кільце й {{lang|vec|pozzo}} — криниця), тобто наземної частини [[Венеція|венеціанських]] колодязів.
 
== Призначення і декорування ==
Цямрина ставилась, щоб запобігти обваленню і потраплянню в криницю сторонніх предметів, а особливо [[морська вода|солоної води]] під час ''аква-альти'' ([[повінь|повенні]] у Венеції). Виготовлялись, як правило, з [[Істрія|істрійського]] каменя і [[Верона|веронського]] [[мармур]]у.
 
Парапети мають круглу, квадратну і багатогранну форми. Прикрашені різьбленими зображеннями [[рослина|рослин]], [[квітка|квітів]], [[фрукт]]ів, [[херувим]]ів, [[лев]]иних голів, [[святі|святих]], [[алегорія|алегоричними]] та [[море|морськими]] мотивами, повчальними написами. Приватні криниці були оздоблені [[герб]]ами венеціанських династій, представники яких доклали зусилля для будівництва криниць. Над деякими криницями встановлювались [[метал]]еві опори ззі [[шків]]ом, до яких кріпилася мотузка з [[відро]]м.
Цямрина замикалась [[ляда|лядою]] із замком.
 
Розташовані в центрі багатьох ''кампі'' (майданів) та ''кортів'' (подвір’ївподвір'їв) [[Венеція|Венеції]].
 
== Принцип роботи ==
Власне, ''поццо'' не справжні криниці, а підземні [[резервуар]]и (цистерни) для збирання [[дощ]]ової води, що до середини [[XIX]]  ст. були основним джерелом свіжої [[питна вода|питної води]] ув місті.
 
Дощова вода у криницю потрапляла через отвори у люках, яких було два або чотири, і збиралась ув ямі, наповненій [[пісок|піском]], що служив як фільтр. Окрім того, поверхня навколо криниці іта яма вкривалась шаром водостійкої [[глина|глини]], яка захищала резервуар від проникнення [[морська вода|солоної води]] з лагуни.
 
== Водопостачання ==
Постачання питної води було завжди важливим стратегічним і політичним завданням уряду.
Оскільки води все рівноодно не вистачало, цистерни додатково наповнювали річковою водою з {{нп3|Брента (річка)|Бренти|en|Brenta (river)}} і {{нп3|Сіле (річка)|Сіле|en|Sile (river)}}, яку доставляли на човнах. ЗІз цією метою у [[1386]] році булароку створенастворили спеціальнаспеціальну службаслужбу водовозів, що перебувала під юрисдикцією Міського управління охорони здоров’яздоров'я (''Magistrato della Sanità'') і Колегії морської гвардії (''Collegio della Milizia da Mar'').
 
Криниці завжди булитримали у належному стані. Існували суворі санітарні правила, що забороняли торкатися води брудними руками або відрами іта не дозволяли звідти пити [[тварина]]м. Однак для напування, наприклад, [[собака|собак]] чи [[голуб]]ів використовувалась нижня частина ''вера да поццо''. Нагляд за станом криниць здійснювали окрім муніципальних урядовців зіз питань охорони здоров’яздоров'я, водопостачання, також [[парафія]]льні [[священик]]и іта голови вулиць (''capicontrada''), які зберігали ключі від криниць і відчиняли їх двічі на день, зранку і ввечері, під звук «криничних дзвонів» (''campana dei pozzi'').
 
Окрім того, влада всіляко заохочувала будівництво і ремонт резервуарів.
[[Герб]]и тих, хто виділяв кошти для цієї справи, і вигравірувані їм слова подяки до сих пірдосі можна побачити на криницях. Заможні венеціанці розглядали це як певну службу суспільству. Це не була [[Патерналізм|патерналістська]] опіка багатих над бідними, а свідомий вчинок, викликаний практичною необхідністю.
 
У [[1858]] р. згідно з «''Ufficio Tecnico Comunale''» на всіх островах лагуни існувало 8 тис. громадських і приватних криниць.<ref>[http://gcesare.provincia.venezia.it/e_ep/e_ep7/venezia.htm Venise cité d’eau].</ref> З них 6.782 розташовано в самій Венеції.<ref>''Freely John''. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.</ref> У [[XIX]] ст., коли збудували [[акведук]], що з’єднав Венецію з материком, багато криниць було засипано і демонтовано. Сьогодні 231 криниця, як і раніше, доступні для громадськості. З них 79% зроблені з [[Істрія|істрійського]] каменя і 18% - з [[Верона|веронського]] мармуру.<ref>''Alberto Rizzi''. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia - 1992 (ISBN 88-85084-09-5). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.</ref> Ще дві, що у подвір'ї [[Палац дожів|Палацу дожів]], виготовлені з [[бронза|бронзи]].
== Кількість венеціанських криниць ==
У [[1858]] р.року згідно з «''Ufficio Tecnico Comunale''» на всіх островах лагуни існувало 8 &nbsp;тис. громадських і приватних криниць.<ref>[http://gcesare.provincia.venezia.it/e_ep/e_ep7/venezia.htm Venise cité d’eaud'eau].</ref> ЗІз них 6.782 розташованорозташовувались ву самій Венеції.<ref>''Freely John''. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.</ref> У [[XIX]] &nbsp;ст., коли збудували [[акведук]], що з’єднавз'єднав Венецію з материком, багато криниць було засипано і демонтовано. Сьогодні 231 криниця, як і раніше, доступні для громадськості. ЗІз них 79майже 80&nbsp;% зроблені з [[Істрія|істрійського]] каменя і 18&nbsp;%&nbsp;— - зіз [[Верона|веронського]] мармуру.<ref>''Alberto Rizzi''. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia -&nbsp;— 1992 (ISBN 88-85084-09-5). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.</ref> Ще дві, що у подвір'ї [[Палац дожів|Палацу дожів]], виготовлені з [[бронза|бронзи]].
 
{|
|-
{{legend|#ffa07a|[[Санта-Кроче]]&nbsp;— 20|border=1px solid #aaaaaa}}
{{legend|#ffff00|о.Джудекка&nbsp;— 3|border=1px solid #aaaaaa}}
'''''Всього&nbsp;— 231'''''
|}
{{-}}
 
== Галерея ==
<center>
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [http://www.slowtrav.com/blog/annienc/2008/08/vera_da_pozzo_1.html Vera da pozzo. en.]
* [http://gcesare.provincia.venezia.it/e_ep/e_ep7/venezia.htm Venise cité d’eaud'eau. it.]
* [http://www.piovesan.net/vere%20da%20pozzo/Galleria.htm Galleria di foto delle vere da pozzo. it.]
* [http://www.venise-serenissime.com/home/planinteractif/puits_venise/puits_venise1.htm List of "«Vere da Pozzo di Venezia"»]
 
{{Пам'ятки Венеції}}