Демократична Україна (газета): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 31:
Найбільшого значення і розквіту газета досягла після [[українізація|українізації]], коли поряд «Вістей ВУЦВК», «Комуніст» був провідною політичною газетою УРСР. В газеті друкувалися, крім власних журналістів, статті політичних діячів УРСР, а також провідних комуністів інших республік та закордону. У [[1930]] — [[1932]] «Комуніст» виходив щоденно (по 359-360 чч. на рік), досягши 450 000 примірників накладу в [[1932]]. У роки сталінського терору ред. і співр. «Комуністу» були репресовані.
Від січня [[1938]] в Києві почала виходити паралельна республиканська газета російською мовою «Советская Украина» (тепер «[[Правда Украины (газета)|Правда Украины]]»), накладом 345 000, при чому наклад «Комуністу» становив близько 360 000. По війні наклад «Радянської України» залишився стабільним (до 500 000 примірників); одночасно дві центральні політичні газети в Москві — [[Правда (газета)|«Правда»]] та [[Известия (газета)|«Известия»]] досягли зростання накладів до 8 — 10 млн кожна, а кількість примірників, розповсюджуваних в УРСР, значно перевисила весь наклад «Радянської України». Так, [[1970]]
У 1970 в ред. «Р. У.» працювало 95 журналістів, у тому ч. 60 т. зв. творчих співр. (з них 35 працювало у ред., а 25 були кореспондентами). Разом з «Правдою Украины» «Р. У.» належить до найбільших за ч. працівників загальнополіт. респ. газ. СРСР (газ. «першої категорії»). Склад ред. «Р. У.» належить до союзної «номенклатури», встановлюється у кожному випадку відповідною ухвалою ЦК КПСС, а не ЦК КПУ. Якщо «Известия» призначені в основному міськ., зокрема інтеліґентському читачеві та працівникам держ. апарату, а «Правда» — чл. партії, «Р. У.» повинна б орієнтуватися на партійно-сов. апарат і на інтеліґенцію м. і с. в УРСР; на ділі «Правда Украини» присвячує більше місця проблематиці промисловості, міста, науки і техніки. «Специфікою «Р. У.» є виступи проти укр. «буржуазних націоналістів» і взагалі матеріали ідеологічно-пропагандивного типу. Літ. і мист. критика газ. відзначається консерватизмом та догматизмом навіть на тлі сов., особливо моск. преси.
|