Трансплантація: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{Об'єднати|Трансплантологія|дата=грудень 2012}}
'''Трансплантація'''(від латинського transplantatio — пересаджування) — метод, що полягає в пересадці [[реципієнт (медицина)|реципієнт]]у [[Органи|органа]] або
Трансплантацію імплантантів називають ''імплантацією''.
Рядок 9:
Розрізняють такі види трансплантації:
* '''Аутотрансплантація''', або аутологічна трансплантація — реципієнт трансплантата є [[донор]]ом для самого себе. Наприклад, аутотрансплантація [[шкіра|шкіри]] з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при важких [[опік]]ах. Аутотрансплантація [[кістковий мозок|кісткового мозку]] або [[гемопоез|гемопоетичних]] [[стовбурові клітини|стовбурових клітин]] після високодозової протипухлинної [[хіміотерапія|хіміотерапії]] широко застосовується при [[лейкоз]]ах, [[лімфома]]х і хіміочуттєвих [[злоякісні пухлини|злоякісних пухлинах]].
* '''Ізотрансплантація''' (гомотрансплантація), або гомологічна трансплантація — донором трансплантата є 100% генетично і [[імунітет|імунологічно]] ідентичний реципієнту [[Близнюки#Ідентичні або ж однояйцеві близнюки|
* '''Алотрансплантація''', або
* '''Ксенотрансплантація''', або міжвидова трансплантація — трансплантація органів від іншого [[біологічний вид|біологічного виду]], ніж людина (наприклад: тварини).
*'''
== Об'єкти==
По суті, трансплантація це технічний прийом перенесення матеріалу від донора до реципієнта у життєздатному функціональному стані. Однак, до та після виконання трансплантації необхідно здійснити інші діагностичні, запобіжні, лікувальні маніпуляції, які дозволять здійснити її успішно. ▼
▲По суті, трансплантація це технічний прийом перенесення матеріалу від донора до реципієнта у життєздатному функціональному стані.
▲Останнім часом разом з трансплантацією кісткового мозку, нирки, печінки і серця стали застосовувати трансплантацію тонкої кишки, долі і сегментів печінки, легенів, кісток, підшлункової залози і клітин панкреатичних острівців, а також інших органів і тканин. Для трансплантації використовуються як трупні, так і отримані від живих донорів органи і тканини. Частіше донорами служать родичі реципієнта. Після трансплантації в організмі реципієнта розвивається імунна відповідь на численні антигени трансплантата. Виняток становлять випадки, коли донор і реципієнт - однояйцеві близнюки. Найбільш вивчені антигени людини, з якою пов'язана імунна відповідь на трансплантат, - це антигени HLA (Human Leukocyte Antygen - HLA).
== Див. також ==
|