Симон із Тренто: відмінності між версіями

Тодішній Папа Сикст IV виступив в ролі спостерігача на цьому процесі і відкрито виступав проти звинувачення стосовно євреїв, хоча і не заперечував ритуальний характер вбивства хлопчика Симона і навіть благословив його почитання, котре почало ширитися серед народу, хоча його і активно стримував. Але вже не зміг зупинити, почитання святого мученика Симона швидко поширилося по усьому Трієнтіно, так що і Папа Сікст IV прийшов, щоб оголосити, що почитання Симона чиниться правомірно. [[Ватикан]] офіційно визнав місцевий культ Симона в [[1588]] році<ref> Sulle vicende del processo vedasi Esposito A. e Quaglioni D., ''Processi contro gli ebrei di Trento (1475, 1478)'', CEDAM, Padova, 1990 </ref> .

[[Другий Ватиканський собор]], завдяки старанням керівництва [[архиєпархіїархієпархії Трієнта]] (архієпископ [[Алессандро Марія Gottardi]]) й історика [[Iginio Rogger]]а,Тренто офіційно заборонив в 1965 році почитання святого мученикавшанування Симона з ТрієнтуТренто як святого мученика<ref>{{cita web |url= http://www.cesnur.org/2007/toaff_01.htm |title=Lo storico della Chiesa trentina: «Simonino non perì per mano ebrea» di Diego Andreatta }} {{ref-it}}</ref>, хоча віруючі і протестували проти цього. Мощі Симона були видалені з храму Св. Петра і захованізахороненні у якомусь таємному місці.