Відкрити головне меню

Зміни

39 байтів вилучено, 5 років тому
нема опису редагування
Застосовується для завоювання переваги в повітрі над противником, а також для супроводу [[бомбардувальник]]ів, транспортних літаків, літаків [[цивільна авіація|цивільної авіації]], захисту наземних об'єктів від авіації противника. Рідше винищувачі використовуються для атаки наземних і морських цілей.
 
Незважаючи на агресивну назву, винищувач відноситься до оборонних типів озброєнь, окремого наступального значення винищувальна авіація не має. Однак, нині, зі збільшенням [[Тягоозброєність|тягоозброєності]] цих повітряних машин (і, відповідно, їх [[Вантажопідйомність| вантажопідйомності]], тобто ракетно-бомбового навантаження), винищувачі отримали можливість ефективної атаки наземних об'єктів, і, в умовах сучасних локальних конфліктів, винищувачі поступово стали більш універсальним зброєю, тобто з суто винищувачів перетворилися на [[Винищувач-бомбардувальник|винищувачі-бомбардувальники]]
Однак, нині, зі збільшенням [[Тягоозброєність|тягоозброєності]] цих повітряних машин (і, відповідно, їх [[Вантажопідйомність| вантажопідйомності]], тобто ракетно-бомбового навантаження), винищувачі отримали можливість ефективної атаки наземних об'єктів, і, в умовах сучасних локальних конфліктів, винищувачі поступово стали більш універсальним зброєю, тобто з суто винищувачів перетворилися на [[Винищувач-бомбардувальник|винищувачі-бомбардувальники]]
 
За деякими припущеннями, у майбутньому роль винищувачів зможуть взяти на себе [[Безпілотний літальний апарат|безпілотні апарати (БЛА)]], створення яких активно ведеться, а самі вони вже успішно застосовуються для знищення точкових цілей на поверхні землі. Це дозволить скоротити втрати льотного персоналу, спростити, полегшити і здешевити літаки, а також позбутися обмежень щодо перевантажень, які накладаються можливостями людського організму.
На перших винищувачах екіпаж складався з двох осіб — пілота і стрільця. [[Кулемет]], встановлений на поворотній турелі позаду пілота, міг обстрілювати задню півсферу, проте найактуальніша для винищувача фронтальна зона виключалася. Кулемети тих часів були не настільки надійними, щоб встановлювати їх на крилах, а встановленню курсового кулемета перешкоджав [[повітряний гвинт]], що обертається. Однак незабаром французький льотчик Ролан Гаррос винайшов систему, яка дозволяла стріляти через [[пропелер|обертовий гвинт]]. Пристроєм були металеві куточки, закріплені в основі лопатей гвинта таким чином, що [[Куля (зброя)|куля]] [[рикошет]]ила у безпечному для пілота і літака напрямку. Недоліком такого пристрою була втрата 7 — 10 відсотків куль. Цю проблему усунув дещо пізніше [[Антон Фоккер]] створивши синхронізатор [[стрільба|стрільби]], що дозволяв стріляти через площину гвинта без ризику пошкодження останнього.
 
У міжвоєнний період авіація проеволюціонувала від фанерних біпланів до суцільнометалевих монопланів із закритим [[кокпіт]]ом. Першим суцільнометалевим винищувачем був німецький [[Junkers DI]]. Винищувачі кінця 1930-х розвивали швидкість близько 450 км/год і мали на озброєнні кілька кулеметів.
 
=== Винищувачі Другої світової ===
Для протидії їм призначалися винищувачі третього покоління — [[МіГ-23]], [[Dassault Mirage F1|«Міраж» F-1]], [[J-37 «Вігго»]]. Надходження на озброєння цих машин, поряд з модернізованими варіантами [[МіГ-21]] і [[McDonnell Douglas F-4 Phantom II|F-4]], планувалося на початок 1970-х. Одночасно по обидва боки океану почалися проектні дослідження зі створення винищувачів четвертого покоління — перспективних бойових машин, які склали б основу військово-повітряних сил у наступному десятилітті.
 
Першими до рішення цієї проблеми взялися в [[США]], де ще [[1965]] року було поставлено питання про створення наступника тактичного винищувача [[McDonnell Douglas F-4 Phantom II|F-4C «Фантом»]]. У березні 1966 була розгорнута програма FX (Fighter Experimental). Проектування літака за уточненими вимогами почалось [[1969]] року, коли літак отримав позначення [[McDonnell Douglas F-15 Eagle|F-15 «Ігл»]]. Переможцеві конкурсу за проектом, фірмі «МакДоннел[[McDonnell ДугласDouglas]]», [[23 грудня]] 1969 було видано контракт на будівництво дослідних літаків, а 1974 року з'явилися перші серійні винищувачі [[McDonnell Douglas F-15 Eagle|F-15A «Ігл»]] і «Спаркі» TF-15A ([[F-15]]B).
[[Файл:Lockheed F-35 Joint Strike Fighter.jpg|thumb|right|250px|[[F-35]]]]
[[1969]] року почалася розробка радянських [[винищувач четвертого покоління|винищувачів четвертого покоління]], до яких можна віднести [[Су-27]], [[МіГ-29]] та їх модифікації.
* [[Винищувач-перехоплювач]]
* [[Літак дального радіолокаційного стеження]]
 
== Література ==
 
== Посилання ==
* [http://www.fighterplanephotos.com/ FighterPlanePhotos.com: Fighter Plane & Military Aircraft Photos]
* [http://www.paffalcons.com PAF Falcons website]
 
 
 
{{commonscat|Fighter aircraft}}
 
 
 
 
[[Категорія:Авіація]]