Після тривалого розслідуваання Папа [[Сикст IV (папа римський)|Сикст IV]] зачислив Симона до лику святих<ref>Biblioteca Sanctorum, vol. 11, p. 1186</ref>.
У 1965 році Другий Ватиканський собор [[РКЦ|Католицької Церкви]] вилучив ім'я святого мученика Симона з Трієнту зі списків святих РКЦ. Подібним чином і ще раніше англіканська церква у Великій Британії таке саме вчинила зі святим мучеником [[Х'ю з Лінкольна]].
== Практика іудаїзму відносно крові і жертвопринесень ==
Описи тортур і людських жертвопринесень в передбачуваних ритуальних вбивствах суперечать багатьом фактичним положенням іудаїзму. Насамперед , заборона на вбивство міститься в десяти заповідях Тори. Крім того, використання крові ( людської чи будь-який інший ) в приготуванні їжі суворо заборонено кашрутом . Кров і будь-які інші виділення людського організму є ритуально нечистими ( Лев.15 ) . Кров убитих тварин не може вживатися в їжу , вона повинна бути виведена з тіла тварини і похована ( Лев.17 :12 -13) . Згідно Книзі Левіт , кров жертовної тварини (але не людину ) може бути використана лише на жертовнику Єрусалимського храму ( який до часу приписуваних подій вже не існував сотні років).
У той час як жертвопринесення тварин дійсно практикувалися в стародавньому іудаїзмі , Танах ( Старий Завіт ) і Галаха зображують людські жертвоприношення як одне з зол , що відокремлюють язичників Ханаана від євреїв ( Втор.12 : 31 , 2Цар.16 : 3 ) . Євреїв заборонялося брати участь у цих ритуалах ( Ісх.34 : 15 , Лев.20 : 2 , Втор.18 : 12 , Іер.7 : 31 ) . Фактично, вимога ритуальної чистоти забороняло навіть знаходження священиків ( Коенів ) в одній кімнаті з людським трупом ( Лев.21 : 11 ) . Нащадкам Коенів, згідно з релігійними канонами, Галаха забороняє навіть заходити на цвинтар.
