Відмінності між версіями «Токарна група верстатів»

→‎Історія: правопис
м (Треба подивитися в спеціальний словник.)
(→‎Історія: правопис)
 
== Історія ==
Токарний верстат у простому вигляді був відом ще у ІІ тисячолітті до н.&nbsp;е. Доказами цього служать різці які були знайдені в [[1949]] проф. Б. Куфтіним при розкопуванні Анневського кургану у [[Грузія|Грузії]]<ref> ''Ф. Тавадзе, Т. Сакварелидзе.'' Бронзы древней Грузии. Тбилиси, 1959 </ref>. Різець,Знайдений що був знайдений,різець мав ріжучі кромкилеза наз обох кінцяхкінців стрижня, причому їхні геометричні форми різні. Цей різець застосовувався для обробки [[деревина|деревини]], [[золото|золота]] та [[срібло|срібла]]. Відомий<ref> ''G.Levebre.'' Tombeau de Petosiris. Paris, 1924. </ref> також кам'яний рельєф, який відносять до еліністичної епохи [[Єгипет|Єгипту]] (близько 300 до н.&nbsp;е.) на якому можна побачити, уперше, токарний верстат. Він мав дві стійки із центрами, між якими знаходилася деталь, що оброблялася. Її закріплення відбувалося зв'язуванням кінців стійок, які далеко виступали за лінію центрів. На деталь, що оброблялась накидували шнур, перетяганням якого забезпечувалося обертання. Одна людина обертала деталь, а інша вручну підставляла різець і знімала шар матеріалу. Перші відомості<ref> ''F.M.Feldhaus.'' Die Technik der Antike und des Mittelalters. Potsdam, 1930. </ref> про гайку яка була виточена на токарному верстаті відносять до 362&nbsp;р. н.&nbsp;е. Виготовлення токарних виробів з [[деревина|деревини]], [[ріг|рогу]], [[кістка|кістки]] і [[алебастр]]у у римлян було розвинуто дуже широко, вони навіть мали спеціальний термін для позначення токарного верстата&nbsp;— ''Tornus'', а токаря&nbsp;— ''Tornator''. Ці терміни перейшли у романські мови.
 
Одним із головних модернізаторів токарного верстата у середньовіччі був [[Леонардо да Вінчі]], який винайшов токарний верстат у якого рух [[шпиндель|шпинделя]] відбувався за допомогою ножної педалі. Також він у [[1490]] винайшов пристосування для підтримки різального інструмента<ref>''Heinz Tschätsch'': Praxis der Zerspantechnik, Vieweg Verlag, 6. Auflage November 2002 ISBN 3-528-34986-7</ref>.
1458

редагувань