Врятувати рядового Раяна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 603:
І хоча німецьку піхоту регулярної армії в бункерах Нормандії не було добре зображено, та Війська СС, що брали участь у міському бою, у кінці фільму, було зображено цілком належним чином. Мій коментар про нереалістичність батальних сцен стосується того факту, що Війська СС не діяли так, як Ви зобразили їх у фільмі. Звичаєм для російських і американських солдатів було кучкуватися навколо своїх танків, проте стрільці Військ СС діяли подібним чином дуже рідко, якщо не сказати, що ніко́ли.
(Зазначу, що першими американцями, яких я побачив під час боїв у Бельгії, була тузінь GI, загиблих поруч із розбитою і спаленою самохідною гаубицею).
Окрім того, майже всі німецькі солдати у фільмі або з дуже короткими стрижками, або з поголеними головами, що не відповідає дійсності. Можливо, ви переплутали німецьких солдатів Окрім того, для зйомок Ви повинні були використовувати 18 або 19 -ти річних юнаків, а не дорослих чоловіків. Адже середній вік військовослужбовців героїчної дивізії "Hitlerjugend", включаючи офіцерів, в боях за Канн становив 19 років!
Рядок 613 ⟶ 615:
Після Першої Світової війни деякі лідери німецьких євреїв використовували такий прийом: вони заявляли тоді і заявляють зараз, мовляв, ''«12000 жидів віддали свої життя за Батьківщину»'', що, за ідеєю, мусить підкреслити їх роль у тій війні, та насправді цього не було. Можливо, вони використовують оці "12000" як якийсь символ того, що "із нашої точки зору , ми зробили достатньо".
Під час Другої світової, як і зараз, чверть населення Америки можна вважати американськими німцями. Знаючи про патріотизм американських німців, ми можемо переконатися, що їх число в Армії США було рівним ба навіть вищим, аніж їх офіційний відсоток від загальної кількості населення. А в Вашому фільмі ми не чуємо жодного німецького прізвища посеред американців. Ви забули про Німіца, Арнольда, Шпаеца або навіть Ейзенгауера? Ну, можливо капітан Міллер із Пенсільванії був німцем, чиє ім'я звучить на американський лад. Добре, можливо хтось подумає, що надуживання такими німецькими прізвищами, як Ґольдберґ, Розенталь, Сильверштейн і Спілберґ якраз і задовольняє потребу в "німецько-американській" репрезентації [цієї частки населення — ''Перекл.''].
Мій заключний коментар стосується опису розстрілу німецьких військовополонених. Вивчення американської літератури з тематики Другої світової показує, що подібних інцедентів було безліч, і подібні порушення законів війни зазвичай прощалися, "бо якісь GI оскаженіли раптово, бо німці щойно убили одного з його найдорожчих товаришів ". Інакше кажучи, гнів і військовий злочин, спричинений ним, були зрозумілі і, де факто прощались. У фільмі Ви, здається, поділяєте цю позицію, оскільки Ви дозволяєте тільки одному з солдатів, а саме визнаному боягузові сказати, що ніхто не сміє стріляти у ворожих солдат, які склали зброю.
| |||