Малкольм IV (король Шотландії): відмінності між версіями

Походив з династії Данкельдів. Син Генріха, графа ХантінгтонаГантінгтона та Нортумбрії, та Ганни Варрен. Після смерті у 1152 році батька, стає графом й спадкоємцем шотландського трону. Його дід [[Давид I (король Шотландії)|Давид I]] призначаєпризначив в якостірегентом регентапри ньому майбутнього короля Дункана, мормера файфаФайфу. Вже у 1153 році, після смерті діда, Малкольм стає королем.

З початку коронування Малкольм IV та його регент зіткнулися з повстанням родичів та протидією володарів королівства [[Аргайл]]. Втім до 1157 році цих ворогів було подолано. Водночас передав графство Нортумбрію своєму брату [[Вільгельм I (король Шотландії)|Вільгельму]], а саме залишив графства Камбрію, за яку приніс присягу [[Генріх II Плантагенет|Генріху II]], королю Англії. Незабаром останній змусив обміняти у Малкольма IV титул графа Камбрійського та графа ХантінгтонськогоГантінгтонського. У 1159 король Шотландії супроводжував короля Англії під час походу проти графства Тулузького, де Малкольма було висвячено на лицаря.

Повернувшись у 1160 році до Шотландії, король зіткнувся з повстанням на чолі з Ферхаром, мормером Стратерна. Втім, завдяки Дункану II, мормеру ФайфаФайфу, вдалося укласти мир між мормерами та королем. Після цього Малкольм IV рушив проти Фергуса, володаря Галловея, який не визнавав королівської влади. Бунтівника було розбито та захоплено у полон. Фергус вимушений був стати ченцем.