Відкрити головне меню

Зміни

99 байтів додано, 5 років тому
нема опису редагування
|Індій (In)<!--Назва-->|49<!--Атомний номер-->|дуже м'який<br />сріблясто-білий метал<!-- Зовнішній вигляд-->|114,818<!--Атомна маса-->|166<!--Радіус атома-->|558,0(5,78)<!--Енергія іонізації-->|[Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|144<!--Ковалентний радіус-->|(+3e) 81<!--Радіус іона-->|1,78<!--Електровід'ємність-->|0<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|7,31<!--Густина-->|0,234<!-- Питома теплоємність-->|81,8<!--Теплопровідність-->|429,32<!--Температура плавлення-->|3,24<!--Теплота плавлення -->|2353<!--Температура кипіння-->|225,1<!--Теплота випаровування-->|15,7<!--Молярний об'єм-->|[[Тетрагональна]]<!--Структура решітки-->|4,590<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|129,00<!--Температура Дебая-->}}
 
'''Індій''' (In) &nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 49, проста речовина якого однойменний м'який сріблясто-білий метал.
 
За геохімічними властивостями In близький до [[Fe]], [[Zn]] і [[Sn]].
 
Головні [[мінерал]]и-носії (середній вміст Індію, %): [[сфалерит]] (0,0049), [[халькопірит]] (0,0012), [[каситерит]] (0,0024), [[ґаленіт]] (0,0004).
 
Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних [[руда]]х, особливо тих, що містять одночасно [[цинк]] ([[мідь]]) і [[олово]]. Розсіяний рідкісний елемент.
 
== Історія ==
[[FileФайл:IndiumMetalUSGOV.jpg|left|thumb|200px|Індій.]]
Вперше індій виявили німецькі хіміки [[Фердинанд Райх]] (''Ferdinand Reich'') та [[Теодор Ріхтер]] (''Theodore Richter'') в [[1863]] році, проводячи [[Спектроскопія|спектроскопічний аналіз]] цинкової обманки. В [[1864]] році Ріхтеру вдалося виділити незначну кількість цього металу.
 
== Походження назви ==
Спектроскопічна лінія індію має колір [[індиго (колір)|індиго]].
 
== Отримання ==
Основні країни-виробники: [[США]], [[Канада]], [[Японія]], [[Перу]].
 
Світове виробництво індію на початку XXI &nbsp;ст. становить приблизно 340 т/рік.
 
Найбільші продуценти (2001): [[Китайська Народна Республіка|Китай]] (170 т), країни [[ЄС]] (70 т), [[Японія]] (55 т), [[Канада]] (35 т).
 
== Застосування ==
Індій може використовуватися у вигляді компоненту [[М'який припій|м'яких припійних]] сплавів. Мала [[твердість]] та висока [[ковкість]] роблять його ідеальним [[Припій|припоєм]] для з'єднання деталей, що виготовлені з [[метал]]ів із значно відмінними [[Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнтами теплового розширення]]. Також він дозволяє спаювати неметалічні матеріали, в тому числі [[скло]] та [[Кераміка|кераміку]], добре підходить для пайки [[Золото|золота]]. В цілому, додавання індію в сплав, покращує його [[Змочування|змочувальну]] здатність, [[електропровідність]], [[пластичність]] та знижує [[Температура плавлення|температуру плавлення]].<ref name="manko">{{cite book|url=|title=Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку|author=Говард Г. Манко|publisher=Машиностроение|location=Москва|year=1968|isbn=|language=російська|pages=109-112}}</ref> Після вилучення з широкого обігу в галузі [[Електроніка|електроніки]] [[Свинець|свинцю]], у 2000-х роках активізувався пошук нових [[Безсвинцевий припій|безсвинцевих припійних]] сплавів. Актуальність застосування припоїв із вмістом індію зростає, однак з огляду на його дефіцитність та високу вартість, вони все ще знаходять лише обмежене використання.<ref name=medved>{{cite book|url=|series=Мир электроники|title=Сборка и монтаж электронных устройств|trans_title=Збірка та монтаж електронних пристроїв |author=Медведєв А.М. |publisher=Техносфера |location=Москва |year=2007 |isbn=978-5-94836-131-4 |language=російською |pages=107-108}}</ref><ref name="manko"/> Завдяки здатності індію зберігати [[ковкість]] навіть в умовах низьких температур, припої на його основі використовуються в [[Кріотехніка|кріогенній техніці]].<ref name="manko"/><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=08d1a1dea82b4e13ac90e38eecb0b919 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав &ndashnbsp; Indalloy 3] (англ.)</ref><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=a8d11bdcc82c4410af96f5d43579d420 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав &ndashnbsp; Indalloy 290] (англ.)</ref> Загалом на сплави та припої припадає 12% світового споживання індію.<ref name="usage"/>
 
В цілому, до технічних сфер застосування індію відносяться:
* хімічне [[машинобудування]] (сплави, стійкі до лужної корозії);
* [[скляна промисловість]];
* [[Ювелірна справа|ювелірна промистовість]] (входить до складу "«блакитного золота"»);<ref>{{cite web|url=http://www.chasomerie.com/index.php?option=com_content&view=article&id=369:2010-04-12-08-59-29&catid=8:2009-10-12-07-51-52&Itemid=24|title=Голубое золото|trans_title=Блакитне золото|website=www.chasomerie.com|publisher=Часомерье &ndash; салон швейцарских часов|accessdate=2013-08-14|language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IuYEPydl|archivedate=2013-08-16}}</ref>
* [[Стоматологія|стоматологічна]] техніка (компонент матеріалів для [[Пломба (стоматологія)|пломбування]] [[Зуби|зубів]]);<ref name=plomba>{{cite web|url=http://www.ngpedia.ru/id345560p1.html|title=Введение &ndash; небольшое количество|trans_title=Введення &ndash; невелика кількість|author=|date=|website=www.ngpedia.ru|series=Большая Энциклопедия Нефти Газа|publisher=Знание|accessdate=2013-08-15|language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IuYItWSZ|archivedate=2013-08-16}}</ref>
 
Індій не має біологічної ролі, але є дані про те, що у малих дозах він здатний стимулювати [[обмін речовин]]. В організмі більшості людей сполуки індію зустрічаються дуже рідко. Наразі відомостей про вплив цих речовин на здоров'я людини існує мало і тому ці сполуки треба розцінювати як вкрай токсичні, а при роботі з ними дотримуватися [[Техніка безпеки|техніки безпеки]].<ref name="role">{{cite web|url=http://www.lenntech.com/periodic/elements/in.htm|title=Indium &ndash; In|trans_title=Індій &ndash; In|website=www.lenntech.com|publisher=LENNTECH &ndash; системи обробки води|accessdate=2013-08-14|language=англійською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IuYQYaW1|archivedate=2013-08-16}}</ref>
 
Оскільки індій не є широко розповсюдженим в природі [[Хімічний елемент|елементом]]ом, загрози земним або морським організмам він не становить. Однак вплив індію на довкілля ще детально не досліджувався.<ref name="role"/>
 
== Література ==
== Література ==
 
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет -&nbsp;— Донецьк:" «Вебер"», 2008.&nbsp;— 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ|nocat=1}}
 
54 813

редагувань