Відмінності між версіями «Чорноморець Юрій Павлович»

нема опису редагування
м (→‎Біографія: стильові правлення за допомогою AWB)
Постійно виступає за активне співробітництво українських церков в області теології, поєднує екуменізм із активною апологетикою православної теології. Є одним із ідеологів підтримки українськими церквами створення християнського громадянського суспільства, заснованого на реалізації принципів Декларації трьох церков Київської традиції від 1 грудня 2011 року. Критикує церкви за відсутність підтримки розвитку теології та християнського громадянського суспільства.
Активно виступає на заходах різних церков України, а тому вплив своїх ідей зумів поширити навіть на протестантське та греко-католицьке середовище.
В 2012 році несподівано виступив із різкою критикою традиційного томізму під час публічного диспуту із Андрієм Баумейстером, тим самим зневілювавшизнівелювавши підозри у власній прихильності до католицизму. В 2009-2010 році активно критикував католицьке вчення про примат папи Римського.
В 2012-2013 роках запропонував концепцію третьої хвилі феноменології релігії у релігієзнавстві, пропонуючи в аналізі релігій як життєсвітів застосовувати феноменологію пізнього Гусерля і Маріона, герменевтику "Божих імен" (трансценденталій) Ареопагіта і Максима Сповідника, Девіда Харта і Дж. Манусакіса, комунікативної прагматики Карла Апеля. Ця концепція філософії релігії має бути методологічною основою для постсекулярного релігієзнаства доби постмодерну. Таке релігієзнавство є принципово відкритим до діалогу із теологією, хоча і зберігає власну автономію. Особливою перевагою такого релігієзнаства є можливість нової, розуміючої соціології релігії. Теологія, філософія, релігієзнавство стають трьома світоглядними дискурсами, які передбачають взаємну співпрацю в часи постмодерну при загальному зростанні строгості методології, єдиною для всіх. Згідно із ЧорноморецемЧорноморцем, лише єдність феноменології, герменевтики та комунікативної прагматики може забезпечити найдійний фундамент для філософії, теології та релігієзнаства у часи постметафізичного мислення, дозволяє уникнути релятивізму та агностицизму.
Активно відстоює повернення теології в Університет, доводячи можливість відкриття теологічних факультетів із трьома відділеннями: православної теології, католицької теології, протестанської теології. Але при цьому виступає за збереження саме традиційної церковної теології, характерної для трьох конфесій, активно критикує спроби підміни конфесійних теологій єдиною "світсько теологією". Виступає за повернення до повноцінного викладання всім студентам України предмету "релігієзнавство", за викладання всім студентам предметів "Основи християнської культури" та "Основи соціального вчення християнства". Активно бореться за розширення викладання у школах України "Основ християнської етики". Відстоює автономію тралиційної церковної освіти (семінарії, академії), але виступає за підвищення якості викладання та за визнання державою церковної освіти та її результатів (дипломів, дисертацій). Виступає за розвиток філософської теології як окремої дисципліни в дусі правослвного філософа і богослова Р. Суінберга.
 
Анонімний користувач