Безак Олександр Павлович: відмінності між версіями

{{!}}{{Орден Святого апостола Андрія Первозванного}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 3 ступеня}}

Під час придушення [[Польське повстання 1830—1831|бунту в Царстві Польському]] в [[1831]] році Безак поступив в штаб артилерії діючої армії і, беручи участь у всіх справах, особливо відрізнився під Вавром, Гроховим, Остроленкою і при штурмі варшавських зміцнень і міського валу. За перші дві справи, у тому ж 1831 році отримав військове звання [[полковник]]а [[Російська імператорська армія|Російської імператорської армії]]; за [[Остроленська битва|Остроленську битву]], під час якого Безак ввів перші гармати в місто, полегшивши військам перехід через [[міст]], нагороджений царем [[Микола I (російський імператор)|Миколою I Павловичем]] [[ОрденІмператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира]] 3-го ступеню.

Після закінчення Польської кампанії в 1831 році призначений начальником штабу артилерії Російської імператорської армії, розквартированої в [[Царство Польське|Царстві Польському]]. За його [[Технічний проект|проектами]]ами були влаштовані [[арсенал]]и у [[Варшава|Варшаві]] і [[Новогеоргіївськ]]у, вдосконалена польова артилерія.

22 серпня ([[4 вересня]]) 1849 року до 23-і роковини коронації імператора Миколи I генерал-лейтенант Олександр Павлович Безак отримав [[чин]] [[генерал-ад'ютантаютант]]а і призначений начальником штабу інспектора всієї Імператорської Російської артилерії.

Після трьох з половиною років, в треті роковини миропомазання на царство Російське імператора Олександра II Миколайовича 26 серпня ([[8 вересня]]) [[1859]] року генерал-ад'ютант Олександр Павлович Безак отримав чин [[Генерал від артилерії|генерала від артилерії]].

З липня [[1860]] року по січень [[1865]] року Олександр Павлович займав високу посаду командувача окремим Оренбурзьким корпусом і [[генерал-губернатор]]а [[ОренгбурзькаОренбурзька губернія|Оренбурзької]] і [[Самарська губернія|Самарської]] [[губернія|губерній]]. Саме за його ініціативою проведено було зміцнення межі Російської імперії, перерозподілені були військові [[гарнізон]]и по її лінії, проведено розмежування башкирських земель. За час на посаді здійснював в губерніях [[Селянська реформа 1861|реформу 1861 року]], ввів цивільне управління в козачому війську. В [[Оренбург|Оренбурзі]] влаштував [[водопровід]], [[лазня|лазні]], [[сад]]. Був проголошений почесним громадянином Оренбурга (до [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в місті була вулиця Безака). Рішучими діями, підготовлене на англійські гроші повстання в [[Кокандське ханство|Кокандському ханстві]].

На новій посаді він енергійно проводив політику [[Русифікація|русифікації]] та намагався послабити вплив польської культурної традиції, зокрема, заборонив друк Бердичівського календаря [[польська мова|польською мовою]], збільшив кількість мирових посередників лише з [[росіяни|росіян]], контролював продаж викупних актів на маєтки польських поміщиків тільки особам російського походження, закрив кілька [[костьол]]ів та [[монастир]]ів. Ініціював низку законодавчих заходів, які були спрямовані на перехід земельної власності на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] від [[поляки|поляків]] до росіян. З ініціативи Безака царським указом [[1866]] року було скасовано Кам’янецьку[[Кам'янець-Подільська дієцезія|Кам'янецьку римо-католицьку єпархію]], яку замінено на православний вікаріат. Велику увагу приділяв будівництву [[залізниця|залізниць]] та інших шляхів сполучення.

[[Файл:Могила Безак.JPG|міні|250пкс|ЧасовняКаплиця на території Києво-Печерської лаври в якій захороненопоховано прах Олександра Павловича Безака і його дружини]]