Черняхівська культура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Vadym16 (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування Мітка: Редагування з мобільного пристрою |
||
Рядок 11:
[[Болгарія|Болгарії]]. Деякі історики (зокрема, [[Пауль Райнеке]]) пов'язують її із державою [[готи|готів]].
Перші старожитності черняхівської культури були відкриті для науки практично одночасно у різних країнах. У 1899 та 1901 рр. у селі Ромашки, та у 1900 р. у селі [[Черняхів (Кагарлицький район)|Черняхів]] Київської губернії [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентій Хвойка]] провів розкопки «полів поховань», друге з яких і дало назву типу пам'яток. У 1898–1899 рр. польський археолог К. Гадачек розкопав поселення [[Неслухів]] у верхів'ях Західного Бугу. Невдовзі, у 1903 р., І. Ковач дослідив могильник Марошсентана (сучасна назва Синтана де Муреш) у Трансільванії.
Пам'ятки черняхівської культури — безкурганні могильники (поля поховань) та поселення. Осілі хліборобоскотарські племена черняхівської культури жили у великих неукріплених поселеннях. Поряд з цим відомі черняхівські городища (Городок, Олександрівка, Башмачка).
| |||