Військова нагорода: відмінності між версіями

У [[Російська імперія|Російській імперії]] за [[Петро I Олексійович|Петра I]] система нагород для заохочення військовиків набула впорядкування, була введена практика нагородження медалями та орденами. Пізніше в Росії крім нагородження орденами і медалями міцно утвердилася особлива система військових нагород для класних чинів (офіцерів, генералів і військових чиновників). Для них існувало багато видів нагород і особливих заохочень: найвище благовоління, якого могли бути удостоєні [[генерал]]и, [[адмірал]]и та [[офіцер]]и (для того, що отримав цю нагороду скорочувався на один рік термін, встановлений для отримання чергових звань (чинів) і орденів[[орден]]ів за вислугу років); дострокове присвоєння чергових [[військові звання|військових звань]] за особливі відмінності у воєнний час; присвоєння військового звання через [[Чин (звання)|чин]] за особливо видатні військові заслуги; переведення до [[лейб-гвардія|лейб-гвардії]] офіцерів армійських частин за бойові відзнаки у [[воєнний час]] і, як виключення, у [[мирний час]]; нагородження нагрудною відзнакою за сумлінну службу; вручення подарунків; дарування потомственого або особистого [[Дворянство|дворянства]], одноразових грошових нагород та земельних наділів; нагородження пам'ятними медалями на честь походів, [[битва|битв]], [[Війна|воєн]], [[Військова кампанія|кампаній]], урочистостей та ювілеїв; нагородження [[аксельбант]]ами (до [[1866]]); встановлення пенсій, допомоги, надання права носіння воєнного мундира[[мундир]]а по виході у [[Відставка|відставку]] тощо. За відставки офіцери (до [[підполковник]]а включно), які прослужили у відповідному званні не менше 5 років, як нагороду отримували чергове звання. Іноді цієї нагороди удостоювалися полковники і генерали.