Відмінності між версіями «Костарів Леонід»

м
м
В статті «Упромисловлення України» Костарів наводить цифру: ''«Робітництво та службовці на Україні не менше як на 50% — росіяне, поляки, жиди та інші не-українські елементи».''
 
На думку Костарева, згідно з майбутнім планом «упромисловлення» (індустріалізації) України, першочергово ''«мусять бути задоволені вимоги оборони держави (розвиток металюрґічної, хемічної, військової й ін. промисловости), у другу чергу слід буде розвинути ті галузі промисловости, яких бракує Україні для досягнення господарської незалежности, а в кінцінаприкінці ті галузі, що сприятимуть машинізації нашого сільського господарства та поліпшенню наших засобів перевозу»''. Процес раціоналізації промисловості мав складатися з модернізації засобів виробництва, раціоналізації праці та підготовки потрібних фахівців.
 
Зазначав, що формування українського робітничого класу має відбуватися за західними стандартами, бо аналіз ефективності робітника Західної Європи показує його переваги перед російським. Базисною засадою для Костарева є обов’язкове звільнення робітництва від мобілізації у воєнний час.
 
На думку Костарева, особливого захисту потребує українське ремісництво (малий бiзнесбізнес). Організація його роботи, його засоби, технології не можуть конкурувати з великою промисловістю, а тому без державної підтримки ремісництво приречено на загибель. Держава мала би допомогти ''«у творенні ремісничих фахових курсів, органів захисту ремісничого промислу, особливих ремісничих урядів та нарешті у формах виробничих та збутових кооперацій»''. Вона мала би підтримувати сільськогосподарську промисловість (виробництво з обробки аграрної сировини: броварство, виноробство, глиняне, фаянсове виробництво тощо). Відповідний рівень розвитку галузі зменшив би кошти транспортування сировини до місць її переробки. Також це сприяло би більшій збалансованості колоніальної економіки України – щоби не лише виробляти сировину, але й досягати високого рівня переробки (і, відповідно, доданої вартості).
 
На думку Л.Костаріва, націоналізація та державний контроль не становитимуть серйозних перешкод для іноземних інвестицій: ''«Коли на Україні відкриються вигляди для рентабільного приміщення капіталу, він потече туди, не дивлючись на удержавлення української промисловости».''