Французька філософія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Філософ (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 14:
За часів [[Карл Великий|Карла Великого]] французька філософія розвивалась в придворній школі Тура, особливо коли там працював [[Алкуїн]]. Традиції Тура були продовженні в філософії послідовника Цицерона Серватуса Лупуса (805–862), який досліджував відносини між Божим промислом та свободою, між тілом та душею, а також в логіці Герикуса із Оксера (бл. 841–908) — французького бенедиктинського теолога.
[[Шартрська школа]] — основана Фульбертом Шартрський у [[990]] році в [[Шартр]]і. Школа більш повно відкрила Європі класичну античну філософію Платона і Аристотеля. Особливого розквіту Шартрська школа набула у [[XII]] ст. У цей час Шартрську школу очолював Бернар із Шартра. У подальшому на основі розвитку ідей Шартрської школи сформувалася ключова проблема схоластики — спір між реалізмом та номіналізмом.
Гільйом де Шампо (1068–1121) — французький філософ-містик, богослов, представник крайнього реалізму. Стверджував, що [[універсалії]] є абсолютно реальними і кожна з них цілком і повністю перебуває у будь-якому предметі свого класу. Полемізував з [[Абеляр]]ом. Гільйом заснував богословську школу Сен-Віктора в Парижі.
| |||