Готалов-Готліб Артемій Григорович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 2:
== Життєпис ==
А.Г. Готалов-Готліб народився 5 січня [[1866]] р. у Пскові. Навчався у гімназіях Кам'янця-Подільського та Кишинева. У [[1886]] р. вступив на історико-філологічний факультет Новоросійського (Одеського) університету, який у [[1892]] р. успішно закінчив. Випускна робота А.Г. Готалова-Готліба присвячена римській історії була виконана під керівництвом визначного вченого візантиніста [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D3%F1%EF%E5%ED%F1%EA%E8%E9,_%D4%B8%E4%EE%F0_%C8%E2%E0%ED%EE%E2%E8%F7 Федора Івановича Успенського]. Після закінчення університету А.Г. Готалов-Готліб працював викладав в середніх учбових закладах Одеси, [[Псковська чоловіча гімназія|Пскова]] та С.-Петербурга, де до 1903 р. викладав у кадетському корпусі. У цей час А.Г. Готалов-Готліб став співробітником [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Ециклопедичного словника Брокгауза та Ефрона.]] та автором десятків ґрунтовних статей на сторінках цього словника з історії освіти і всесвітньої історії.
У [[1899]] — [[1915]] рр. А.Г. Готалов-Готліб — постійний член урядової комісії з реформи середньої школи. У [[1903]] р. — призначений директором гімназії в Ялті, пізніше він працював у навчальних закладах Кишинева та [[Псковська чоловіча гімназія|Пскова]]. У [[1918]] — [[1920]] рр. викладав у жіночій гімназії в Черкасах, реальному училищі і школах Одеси. У [[1919]] в Одесі взяв участь в організації найбільшого в країні будинку для безпритульних дітей під назвою «Дитяче містечко імені Комінтерну», яким деякий час завідував. Багато У [[1920]] р. А.Г. Готалов-Готліб взяв участь у створенні Одеського інституту народної освіти, де він викладав всесвітню історію та історію педагогіки, керував студентським педагогічним семінаром. Через п'ять років отримав звання професора першої (вищої) категорії.
Під час закордонних відряджень ([[1900]], [[1902]], [[1903]], [[1907]], [[1908]], [[1912]], [[1925]]) до Швейцарії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехословаччини А.Г. Готалов-Готліб всебічно ознайомився з системами освіти, що склалися у європейських країнах. Аналіз побаченого та спостереження вченого знайшли глибоке висвітлення у його наукових публікаціях. У [[1927]] — [[1940]] рр. А.Г. Готалов-Готліб працював у інститутах Москви, Харкова, Києва. У [[1940]] р. йому без захисту дисертації було надано вченого ступеня доктора педагогічних наук. У цьому ж році знов повернувся до Одеси, де став професором Одеського державного університету. Залишившись в Одесі в період окупації міста румунсько-німецькими військами, він тимчасово припинив свою викладацьку діяльність. Після визволення Одеси у [[1944]] р. знов приступив до роботи: виконував обов'язки декана історичного факультету Одеського державного університету ([[1944]]-[[1946]] рр.) одночасно завідував двома кафедрами: історії стародавнього світу та археології і педагогіки, а з [[1946]] р. — лише кафедрою педагогіки. В університеті читав курси історії слов'янських народів та Візантії. У [[1952]] р. — вийшов на пенсію, проте й після цього продовжував читати спеціальні курси та керувати аспірантами.
А.Г. Готалов-Готліб помер в Одесі 27 липня [[1960]] р. Похований на одеському другому християнському цвинтарі.
| |||