Відмінності між версіями «Йоганн Гюльденштедт»

нема опису редагування
'''Гюльденштедт Йоган Антон''' {{lang-de|Johann Anton Güldenstädt}} (1745-17811745–1781) - — німецький природодослідник, [[академік]]. Народився у Ризі 26 квітня 1745  р. в родині асесора. Початкову освіту отримав від батька - — його першого вчителя та вихователя.
 
Перебував на російській службі.
 
== Науковий шлях ==
У 1763 - 17671763–1767 студіював медицину в [[Берлін|Берліні]]і (закінчив Берлінську медико-хірурґічну колеґію) та [[Франкфурт-на-Одері|Франкфурті-на-Одері]], де захистив дисертацію (De theoria virum corporis humani primitivarum)та отримав ступінь доктора медицини (1768  р.). Після цього його (за рекомендацією одного з викладачів - — проф. Ґледіча) було запрошено до [[Санкт-Петербурзька академія наук|Санкт-Петербурзької академії наук]] для участі в академічних експедиціях. Очоливши одну з Астраханських експедицій, упродовж 1768-1775 1768–1775 рр. Й. А.  Ґюльденштедт обстежував землі Нижнього Поволжя, Кавказу, Донщини та України. У науковому плані склад його експедиції не був маститим: три ґімназисти — С. Мошков, Б. Зряковський, О. Бєляєв; кресляр Г. Білий, препаратор С. Тарбєєв та єгер (крім того, експедицію супроводжували слуги, кухарі та солдати). Сам Й. А.  Ґюльденштедт за стажем роботи був наймолодшим з керівників експедицій 1768-1774 1768–1774 рр. Порівняно з колеґами він мав занизький ступінь наукової підготовки (лише у 1771  р. Санкт-Петербургська Академія наук заочно обрала його своїм членом та ординарним професором натуральної історії).
 
[[1769]] — адьюнкт з натуральної історії.
 
[[1771]] — професор.
 
[[1774]] — академік.
 
Гюльденштедт досліджував:
* [[Криворіжжя]].
 
У [[1773]]  р. відвідав [[Криворіжжя]] - — долини річок [[Саксагань]] та [[Інгулець (річка)|Інгулець]]. Описав [[геолог]]ічні особливості цього регіону. Ввжається, що історіографія наукового дослідження Криворізького басейну залізних руд починається з праць Й.Гюльденштедта.
 
Досліджував також Північний Кавказ і Грузію.
== Друковані праці ==
* Güldenstädt J.A. Dissertatio inaug. Theoria virum corporis humani primitivarum, Франкфурт (Одер), 1767
* Güldenstädt J.A. Discours sur les produits de la Russie propres pour souvenir la balance du commerce extérieur toujours favorable, St. Petersbourg, 1776. На русском языке — в «Академических Известиях», 1780, ч. IV и V.
* Güldenstädt J.A. Reisen durch Russland und im Caucasischen Gebürge / Auf Befehl der Russisch-Kayserlichen Akademie der Wissenschaften herausgegeben von P.S. Pallas. St. Petersburg: Russisch-Kayserlichen Akademie der Wissenschaften. Bd 1. — 1787; Bd 2. — 1791
* Гильденштедт И. А.  Географическое и статистическое описание Грузии и Кавказа из Путешествия г-на академика И. А.  Гильденштедта чрез Россию и по Кавказским горам, в 1770, 71, 72 и 73 годах / Под ред. К. Германа. — СПб.: Императорская Академия наук, 1809. - — 384 с.
* Güldenstädt J.A. Reisen durch Georgien und Imerethi / Aus seinen Papieren gänzlich umgearbeitet und herausgegeben von J. von Klaproth. — Berlin, 1815
* Güldenstädt J.A. Beschreibung der Kaukasischen Länder, hrgg. von J. Klaproth, Berlin, 1834
* Гильденштедт И. А.  Дневник путешествия в южную Россию академика Санкт-Петербургской Академии наук Гильденштедта в 1773–1774 г. / перевод с немецкого М. Шугурова // Записки Одесского общества истории и древностей. 1879. Т. 11. С. 180–228.
* Гильденштедт И. А.  Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии академика Санкт-Петербургской академии наук Гильденштедта в августе и сентябре 1774 г. // Харьковский сборник: литературно-научное приложение к Харьковскому календарю на 1891 год. Вып. 5, отд. 2. Харьков, 1891. С. 85–15385-153.
* Гильденштедт И. А.  Путешествие по Кавказу в 1770–1773 гг. — СПб.: Петербургское Востоковедение, 2002. Перевод с немецкого T. K. Шафрановской.
* Гильденштедт И. А. О гаванях по Азовскому, Черному и Белому морям// Собрание сочинений, выбранных из Месяцесловов на разные годы. — СПб., 1789. — Ч.ІІІ. — С. 453-495453–495.
* Гильденштедт И. А.  Рассуждение о торговле, какая может быть вновь открыта между Россиею и Германией по Дунаю и Черному морю // Академические известия. — СПб., 1780. — Ч.V. — С. 267-283267–283.
* Гильденштедт И. А.  Речь о произведениях российских, способных к содержанию всегда выгодного превосходства в продаже в чужие краи российских товаров пред покупкою иностранных// Академические известия. — СПб., 1780. — Ч.IV — С. 354-379354–379, 457-471457–471. — Ч.V. — С. 19-52, 141-165141–165.
* Гильденштедт И. А.  Описание некоторых в Малороссии употребляемых плугов// Технологический журнал или собрание сочинений и известий, относящихся до технологии и приложения к практическому употреблению. — СПб.: При имп. Академии наук, 1804. — Т. І. — Ч.2. — С. 3-28.
* Путешествие И. А.  Гильденштедта по Елисаветградской провинции (1774 г.)// Елисаветградский вестник. — 1889. — – №38№ 38, 41, 44, 49, 51, 53, 60, 64, 65, 69.
 
== Архівні матеріали ==
* Копии и экстракты рапортов проф. Гильденштедта в Академию наук (1768-17751768–1775 гг.). — Архив Российской Академии наук, Санкт-Петербургский филиал (далі — ПФАРАН), ф.3: Канцелярия Академии наук. Переписка с экспедициями, оп.33, од. зб. №  6.
 
== Література ==
* Nachricht von den Lebens-Umständen des Herrn Professor Güldenstädt // Neues St.-Petersburg. Journal. 1781. Bd 1. S. 244–253.
* Муханов. Красный мост, воспоминание о Гильденштедте // Московский телеграф. 1825. Ч. 6, №  21. С. 57–6857-68.
* Шебунин А. Н.  Русское Черноморье 70-80-х гг. XVIII  в. и Академия наук (труды А. И.  Гильденштедта и В. Ф.  Зуева)// Труды Института науки и техники. –1936−1936. — Вып.8. — С. 75-111.
* Гнушева В. Ф. и др. Материалы для истории экспедиций Академии наук в XVIII и XIX веках: хронологические обзоры и описание архивных материалов. M.: Издательство Академии наук СССР, 1940.
* Косвен М. О.  Материалы по истории этнографии Кавказа в русской науке // Кавказский этнографический сборник. Тт. I, II. Под редакцией В. К.  Гарданова. M.: Издательство Академии наук СССР, 1955. Т. I, С. 272-290272–290. Т. II, С. 267-281267–281.
* Лавров Л. И. К 250-летию академического кавказоведения в России // Кавказский этнографический сборник. Т. VI. Под редакцией В. К.  Гарданова. M.: Издательство Академии наук СССР, 1976. С. 3-10.
* Пірко В. А.  Щоденник подорожі академіка Ґільденштедта як джерело до вивчення культури Півдня України наприкінці XVIII  ст. // Реґіональна наукова конференція "«Культура Придніпровського реґіону в контексті загальноукраїнської культури (26-27 червня 1991  р.)"». - — Дніпроперовськ, 1991. - — С. 37-38.
* Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII  ст. - — Львів-Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. - — 139 с.
* Копелевич Ю. Х.  Иоганн Антон Гильденштедт, 1747–1781. — М.: Наука, 1997
* Никифоренко Н. О.  Мандрівні записки Й. А.  Ґільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII  ст.: Автореф. дис. канд. істор. наук. 07.00.06 / Донецьк. держ. ун-т. — Донецьк, 2000. — 20 с.
* Никифоренко Н. О.  Щоденник подорожі Й. А.  Ґільденштедта Єлизаветградською провінцією (травень-липень 1774  р.) // Записки науково-дослідної лабораторії Південної України Запорізького держуніверситету: Південна Україна XVIII-XIXXVIII–XIX століття. — Вип. 4(5). — Запоріжжя: РА “Тандем«Тандем-У”У», 1999. — С. 15-40.
* Никифоренко Н. О.  Мандрівні записки Й. А.  Гільденштедта як джерело з історії України другої половини XVIII  ст.: історіографічний аспект // Збірник наукових праць Науково-дослідного інститутут українознавства. Т. VII. — К., 2005. — С. 260-278260–278.
* Никифоренко Н., Пірко В. Мандрівні записки І. А.  Ґільденштедта як джерело з історії України другої половини XVIII  ст. — У кн.: Осягнення історії: Збірник праць на пошану професора М. П.  Ковальського з нагоди 70-річчя. — Острог - — Нью-Йорк, 1999. — С. 376-389376–389.
* Никифоренко Н. О., Пірко В. О.  Північне Приазов’яПриазов'я наприкінці XVIII  ст. (за мандрівними записками Й. А.  Ґільденштедта) // Вісник Донецького університету: Серія Б. Гуманітарні науки. — 1999. —  1. — С. 37-42.
* Никифоренко Н. О.  Про сільськогосподарське виробництво у маєтках К. Розумовського у другій половині XVIII  ст. (на матеріалах “Щоденника”«Щоденника» Й. А.  Ґільденштедта) // Питання аграрної історії України та Росії (XVIII-XIX XVIII–XIX ст.).: Матеріали третіх наукових читань, присвячених пам’ятіпам'яті Д. П.  Пойди. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 66-71.
* Никифоренко Н. Етнічні процеси в Україні другої половини XVIII  ст. очима Й. А.  Ґільденштедта // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.8. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — С. 48-71.
* Никифоренко Н. А.  Соціально-економічний стан Донеччини в останню чверть XVIII  ст. (За “Щоденником”«Щоденником» І. А.  Ґільденштедта) // Нові сторінки історії Донбасу: Ст. Кн. 6. / Голов. ред. З. Г.  Лихолобова. — Донецьк, 1998. — С. 20-29.
* Кирьязева Н. А.  Гильденштедт о соледобыче на Торе во второй половине XVIII века // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи: Історичні науки. Політологія. Кн. 1. — Донецьк, 1997. — С. 55-57.
* Кир’язеваКир'язева Н. О.  Про “релігійну«релігійну толерантність”толерантність» у політиці російського уряду щодо заселення Новоросії у 60-70-ті рр. XVIII  ст. (за матеріалами подорожі Й. А.  Ґільденштедта) // Вісник Університету внутрішніх справ. — Вип. 7. — Ч. 1. — Харків, 1999. — С. 65-68.
* Гайко Г. І., Білецький В. С.  Історія гірництва: Підручник. - — Київ-Алчевськ: Видавничий дім "«Києво-Могилянська академія"», видавництво "«ЛАДО"» ДонДТУ, 2013. - — 542 с.
 
[[Категорія:Українські геологи]]
Анонімний користувач