Судова практика: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shelya (обговорення | внесок) |
Shelya (обговорення | внесок) →Роль судової практики у формуванні права України: додано внутрішні посилання |
||
Рядок 42:
== Роль судової практики у формуванні права України ==
Україна належить до романо-германської правової сім'ї. Одним з дискусійних питань щодо судової практики є визначення її правового статусу, як окремого [[Джерело права|джерела права]].
Попри традиційні для радянської науки повне заперечення судової практики як джерела права чи твердження, що судова практика може бути джерелом права хіба що в тій частині, в якій вона відображена в роз'ясненнях Пленуму [[Верховний Суд України|Верховного Суду]], сучасна [[Правова доктрина в Україні|правова доктрина]] змінюється в цьому питанні.
Фактично, поступово судова практика визнається джерелом права в повному обсязі (рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, інших судових інстанцій у конкретних справах). Це відображає реальне місце результатів суддівської діяльності серед джерел права.
Відповідна роль судової практики поступово визнається, оскільки [[Закон|закони]] та інші [[Нормативно-правовий акт|нормативно — правові акти]] регулюють суспільні відносини в узагальненій, абстрактній формі. Застосовуючи закон, суд часто не знаходить правової норми для вирішення даної справи. Тому судам потрібно так витлумачити подібну діючу норму, щоб поширити її на даний випадок і покласти в основу свого рішення, це тлумачення застосовується в практиці іншими судами, отримуючи обов'язкову силу і стаючи судовим прецедентом.
== Прояви судової практики в України ==
| |||