Германо-скандинавська міфологія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни |
|||
Рядок 15:
В той час як готи навернулися в християнство вже в 4 ст. н. е., германські племена на півночі Європи були дещо ізольовані від решти континенту, та на території сучасної Скандинавії ([[Данія]], [[Швеція]], [[Норвегія]] та [[Ісландія]]) поганські вірування збереглися набагато довший час. Племена на цій території навернулись у християнство тільки в 10 та 11 ст. н. е., а у Швеції поганство було поширене ще навіть у [[1100]] р. н. е. Нерівномірний розвиток племен є причиною того, що відомості про їхні вірування є дуже нерівномірно розподілені та сильно варіюють якістю. Найбагатше традиція збереглась у скандинавських країнах, особливо Ісландських [[саги|сагах]], що відомі під колективною назвою поетична, чи [[Старша Едда]], а також у записаній дещо пізніше [[Сноррі Стурлусон]]ом прозовій чи [[Молодша Едда|Молодшій Едді]].
Скандинавський корпус міфологічних текстів є повніший та однорідніший проти центральної та східної Німеччини. В минулому більшість скандинавів, як і всі германці, були погани, що поклонялись багатьом богам та богиням, більшість із яких була відома також решті германських племен під іншими іменами. Навідоміші скандинавські божества
[[Файл:Midvinterblot.jpg|right|thumb|400px|Carl Larsson, «Жертвоприноси середини зими», 1915: жертвоприноси короля Домальде в Ґамла Уппсала.]]
Рядок 28:
{{Myth-stub}}
{{Германо-скандинавська міфологія}}
{{Без джерел|дата=грудень 2013}}▼
[[Категорія:Германо-скандинавська міфологія|*]]
▲{{Без джерел}}
|