Брик Іван Станіславович: відмінності між версіями

Народився [[8 липня]] [[1879]] року в м. [[Устрики-Долішні]] (тепер [[Польща]]). Освіту здобув у [[Перемишль]]ській [[гімназія|гімназії]] (1891–1898&nbsp;рр.), університетах [[Львів|Львова]] (1898–1901&nbsp;рр.), [[Лейпциг]]а, [[Прага|Праги]] (1901–1902&nbsp;рр.), [[Відень|Відня]] (1902–1903&nbsp;рр.). У [[Віденський університет|Віденському університеті]] одержав науковий ступінь доктора філософії (1903&nbsp;р.). Працював викладачем української мови і літератури в українських і польських гімназіях Львова, був професором [[Таємний український університет|Львівського таємного українського університету]]. Під час [[Перша світова війна|I Світової війни]] 1914–1918&nbsp;рр. потрапив до російського полону, де перебував протягом 1916–1917&nbsp;рр. Разом з педагогічною працею Іван Брик багато уваги приділяв громадській роботі, насамперед у «[[Просвіта|Просвіті]]»&nbsp;— був членом головного комітету, секретарем, директором канцелярії, головою товариства. 1929&nbsp;р. представляв «Просвіту» на [[Кембридж]]ському з'їзді «Всесвітньої освітянської спілки для дорослих». <br/>Брав участь у святкуванні 70-річчя утворення товариства в [[Золотий Потік|ЗолотийЗолотому Потоці]].<ref>''В.&nbsp;Колцьо''. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // [[Бучач і Бучаччина]]… с. 264</ref>

Брик цікавився питаннями української і слов'янських мов, літературними здобутками європейських народів, глибоко вивчав історію української літератури, насамперед періоду національного відродження, досліджував українсько-слов'янські культурні взаємини тощо. Низку праць присвятив творчості Т. Шевченка ("Шевченкова поема «Іван Гус», 1918; «Святе дерево у творчості Т. Шевченка», 1931 та інші), М. Шашкевича («З Маркіянових днів», 1911; «Маркіян Шашкевич», 1934 та інші), Б.[[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Грінченка]] («Борис Грінченко: праця і заслуги», 1910), Ю.[[Федькович Осип-Юрій Адальбертович|Юрія-Осипа Федьковича]] ("Федькович у «Просвіті», 1934), О.[[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляна Огоновського]] («Омелян Огоновський», 1933) та інші. Серед слов'янознавчих досліджень Брика виділяються роботи з [[богемістика|богемістики]] та українсько-чеських зв'язків («Матеріали до історії українсько-чеських взаємин першої половини XIX&nbsp;ст.», 1921; «Слов'янський з'їзд у Празі 1848&nbsp;р. і українська справа», 1920). Автор багатьох науково-популярних праць з чеської історії, про окремих вчених, письменників, політиків тощо («Боротьба чехів за волю», 1937; «Зборівська[[Зборів]]ська могила чесько-словацьких борців за волю», 1927; «Зденєк Неєдлі (з нагоди 50-ліття)», 1928; «Масарик і українські змагання», 1937 та інші).