Битва під Пилявцями: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 21:
== Передумови ==
Невдовзі після блискучих перемог української армії в битві під [[Битва під Жовтими Водами|Жовтими Водами]] ([[29 квітня]] — [[16 травня]] [[1648]] року) і [[Корсунська битва|Корсунській битві]] ([[25 травня|25]] — [[26 травня]] 1648 року) національно-визвольний рух охопив всю Україну, внаслідок чого влітку 1648 року [[Київське воєводство|Київське]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавське]], [[Чернігівське воєводство|Чернігівське]] і частина [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]] була звільнена з-під влади шляхетської Польщі. Значно активізувалися дії повстанців у [[Галичина|Галичині]] і на [[Волинь|Волині]]. На початку травня 1648 року, порушуючи умови перемир'я (від [[2 червня]] 1648) у Правобережну Україну вдерлися каральні загони магната [[Вишневецький Ярема|Я. Вишневецького]], до якого приєдналися підрозділи шляхтичів Тишкевича, Осинського, Заславського та ін. В [[Битва під Махнівкою|боях під Махнівкою]] ([[16 липня|16]] — [[18 липня]] 1648) та [[Битва під Старокостянтиновом|Старокостянтиновом]] ([[25 липня|25]] — [[27 липня]] 1648) козацькі полки на чолі з [[Максим Кривоніс|Максимом Кривоносом]] розгромили шляхетські загони і визволили частину [[Поділля]] і Волині. Протягом серпня 1648 польський уряд для придушення всенародного повстання в Україні сформував армію в районі [[Глиняни|Глинян]] (поблизу Львова) та навколо замку Човганський Камінь (тепер [[Теофіполь]] Хмельницької області). Це військо мало 100 гармат і нараховувало 32 тис. шляхетського ополчення, 8 тис. німецьких найманців і
== Хід битви ==
|