Населення Полтавської області: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Працересурсний потенціал: replaced: Не дивлячись на → Попри
м →‎Радянський період: Вікіфікація, replaced: ХХ ст → XX ст (2) за допомогою AWB
Рядок 52:
Чисельність населення краю значно скоротилася під час [[Голодомор в Україні 1921—1923|голоду 1921 р.]], а також в результаті [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду 1932–1933 рр.]]
 
За даними [[Перепис населення СРСР (1939)|Всесоюзного перепису 1939]]&nbsp;р. в області нараховувалося 2 263 159 жителів. Отже, порівняно з переписом [[1926]]&nbsp;р., у [[1939]]&nbsp;р. кількість населення Полтавщини зменшилася на 380 892 чол. Це стало наслідком виселення маси трудівників села у північні та східні регіони [[СРСР]] у зв'язку з розкуркуленням заможних селян, а нерідко й середняків, репресій 20-30-х рр. ХХXX ст. і особливо жахливого [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору 1932–1933&nbsp;рр.]]<ref>Жук В. Н., Пустовіт П.&nbsp;М.&nbsp;Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10.&nbsp;— Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 6-7</ref><ref>Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— К.: Українська Енциклопедія, 1992., с. 18</ref>.
 
У [[1939]]&nbsp;р. чисельність населення області становила 1,89&nbsp;млн осіб, з яких частка міського населення [[Полтавська область|Полтавської області]] становила 19 %, а в [[1959]]&nbsp;р. із 1,62&nbsp;млн, і лише 30 % відповідно. Проте, станом на [[1942]]&nbsp;р. [[Полтава]] була єдиним обласним центром в межах України де переважали (72 %) українці.
Рядок 58:
На [[1 січня]] [[1941]]&nbsp;р. в області проживало 1 896 383 чол., із них сільського населення 81,4 %, міського&nbsp;— 18,6 %. Абсолютну більшість жителів становили українці&nbsp;— понад 90 %, решта&nbsp;— росіяни, євреї, поляки, білоруси, болгари, грузини, молдавани, німці, чехи, цигани та ін.<ref>Книга пам'яті України. Полтавська область.&nbsp;— Т. І. м. Полтава.&nbsp;— Полтава: Полтавський літератор, 1995., с. 12</ref><ref>Книга пам'яті України. Полтавська область.&nbsp;— Т. 6. Місто Кременчук. Місто Комсомольськ. Кременчуцький район.&nbsp;— Полтава: Полтавський літератор, 1998., с. 12</ref>
 
Під час війни загинуло 186 тис. полтавців.<ref>Книга пам'яті України. Полтавська область.&nbsp;— Т. І. м. Полтава.&nbsp;— Полтава: Полтавський літератор, 1995., с. 12-13</ref><ref>Книга пам'яті України. Полтавська область.&nbsp;— Т. 6. Місто Кременчук. Місто Комсомольськ. Кременчуцький район.&nbsp;— Полтава: Полтавський літератор, 1998., с. 11-12</ref>. Називають і інші цифри: так, у виданнях до 90-х років ХХXX ст. включно зазначено, що під час окупації області німецькі фашисти знищили 221 895 чол. (із них 115 тис. військовополонених), зокрема у [[Полтава|Полтаві]]&nbsp;— 20 237, у [[Кременчук|Кременчуці]]&nbsp;— 97 000, [[Лубни|Лубнах]]&nbsp;— 19 500, [[Хорол (місто)|Хоролі]]&nbsp;— 9 300, [[Золотоноша|Золотоноші]]&nbsp;— 12 750 осіб, вивезли на примусові роботи до [[Німеччина|Німеччини]] понад 156 тис. громадян<ref>Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— К.: Українська Енциклопедія, 1992., с. 19-20</ref>. Але тут вказано цифри із тими районами, які пізніше відійшли від Полтавської області, деякі дані уточнені пізніше.
 
Станом на [[1956]]&nbsp;р. у Полтавській області нараховувалося 1 600 тис. чол. населення, 97 % якого становили українці. Густота була 57 чол. на 1 км². У [[Полтава|Полтаві]] на той час проживало 129 тис. чол., у [[Кременчук|Кременчуці]]&nbsp;— 77 тис., у [[Лубни|Лубнах]]&nbsp;— 27,7 тис.<ref>Коломієць М.&nbsp;Ф.&nbsp;Полтавська область.&nbsp;— Х.: Вид-во Харківського ордена Трудового Червоного Прапора Державного університету ім. О.&nbsp;М.&nbsp;Горького, 1959., с. 23</ref>