Відмінності між версіями «Костарів Леонід»

м
нема опису редагування
м
м
При цьому «державний контроль» не тотожній «удержавленню» чи «націоналізації». Останні заходи будуть проведені ''«лише в тих галузях української промисловости, які мають рішуче значіння для державної оборони та в тих галузях добуваючої «не оборонної» промисловости, яка звязана з нетрами землі, що стануть державною власністю»''. Вся промисловість має бути розділена на три головні групи: перша – ''«підприємства, продукція котрих має виключно значіння для оборони та існування держави, мусять бути передані в повне розпорядження державної влади, яка призначить для них органи керівництва»''; друга – ''«не мають такого кардинального значіння, однак є важливі для нормального розвитку народнього господарства, віддані під контролю і вплив держави»''; третя – ''«їх значіння в національно-державному житті мале, або, що їх продукція має чисто побутовий чи «люксусовий» характер, будуть цілком передані приватній ініціятиві»''. Для 1-ї групи, за баченням Л.Костаріва, слід ''«внести комерційно-господарський дух шляхом притягнення до керування досвідчених приватних промисловців і комерсантів, зацікавлення їх дивідендами, введення участи в прибутках робітників і службовців тощо»''. Такі підприємства мають стати взірцями раціоналізації виробництва та соціального забезпечення робітників. Важливим є також «народний капіталізм» – вимога участі працівників в управлінні та дивідендах. Функціонування підприємств, підконтрольних державі, Л.Костарів бачив у формі акційних спілок, але «контрольний» пакет акцій залишається в руках держави. Решта акцій і випуск облігацій мають бути передані до приватних рук і вільного біржового обігу. Контроль за державним пакетом акцій виконувала би спеціальна державна рада. У 3-й групі (приватна промисловість) за умовами виробництва, станом технічного обладнання та соціального забезпечення спостерігали би місцеві органи влади.
 
В статті «Упромисловлення України» наведеноКостарів наводить цифру: ''«Робітництво та службовці на Україні не менше як на 50% — росіяне, поляки, жиди та інші не-українські елементи».''
***
В статті «Упромисловлення України» наведено цифру: ''«Робітництво та службовці на Україні не менше як на 50% — росіяне, поляки, жиди та інші не-українські елементи».''
 
На думку Костарева, згідно з майбутнім планом «упромисловлення» (індустріалізації) України, першочергово ''«мусять бути задоволені вимоги оборони держави (розвиток металюрґічної, хемічної, військової й ін. промисловости), у другу чергу слід буде розвинути ті галузі промисловости, яких бракує Україні для досягнення господарської незалежности, а в кінці ті галузі, що сприятимуть машинізації нашого сільського господарства та поліпшенню наших засобів перевозу»''. Процес раціоналізації промисловості мав складатися з модернізації засобів виробництва, раціоналізації праці та підготовки потрібних фахівців.
25 308

редагувань