Розуміння важливості вивчення четвертинних відкладень прийшло не відразу. Довгий час четвертинні опади вважалися лише наносами, що приховують більш давні породи. У самостійну формацію їх виділив в кінцінаприкінці XVIII століття італійський вчений [[Джованні Ардуіно]], коли він розділив всі гірські породи на первинні, вторинні, [[Третинний період|третинні]] (відповідні в сучасному розумінні [[палеозой]]ським, [[мезозой]]ських і [[кайнозой]]ських відкладів). Наймолодші відкладення він запропонував називати «четвертинними підрозділами гір». В [[1888]] року на геологічному конгресі був офіційно затверджено термін «четвертинний період». Але, серйозний розвиток науки почалося лише в 1920–1930 -х роках XX століття. В [[1928]] році була створена особлива міжнародна організація — ''Асоціація з вивчення четвертинного періоду Європи'', яка пізніше була перетворена в ''[[Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду]]'' ({{lang-en|International Union for Quaternary Research}}). Кожні чотири роки він організовує міжнародні конгреси.
== Напрями четвертинної геології ==
Рядок 32:
*{{МГЕ}}
Проблеми Ч.г. висвітлюються в спец. періодичних виданнях: “Бюлетень Комісії з вивчення четвертинного періоду", “Праці Комісії з вивчення четвертинного періоду", “Геоморфологія", “Anthropozoikum", “Biuletіn“Biuletin Peryglacjalny" (Польща), “Eiszeitalter und Gegenwart" (ФРН) та ін.
