Шуба Михайло Федорович: відмінності між версіями

{{Науковець

| ім'я = Михайло Федорович Шуба

 

== Біографія ==

=== Дитинство і родина (1928-1945) ===

Народився [[30 жовтня]] [[1928]] року в селі [[Сасово (Виноградівський район)|Сасовому]] (тепер [[Виноградівський район|Виноградівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]) у родині заможних [[селяни|селян]]. Батько Федір (Ференц) Федорович Шуба і матір Ганна Василівна мали 4 дітей: Степана (Іштвана), Михайла, Василя (Лоці), Марічку (Морішку). Степан навчався у духовній семінарії, потім працював шкільним вчителем, згодом - завідувачем обласного відділу народної освіти. Племінником першої дружини Михайла був відомий футболіст [[Решко Стефан Михайлович|Степан Решко]].<ref name=bidz/>

 

=== Початок наукової роботи в Києві (1954-1967) ===

 

[[1955]] року в родини Шубів народився син Ярослав. Оскільки житлові умови молодої сім'ї були важкими (Шуби жили у маленькій кімнатці в дерев'яному бараці на [[Коломийська вулиця (Київ)|вулиці Коломиївській]]), тому більшу частину часу Михайло намагався відправляти сина до батьків дружини, які жили в селі [[Ключарки]] біля [[Мукачево|Мукачевого]]. У будинку не було навіть ванної кімнати, тому митися ходили до двоюрідного брата Михайла [[Бідзіля Микола Іванович|Миколи Бідзілі]]. Лише 1963 року Шуби отримали пристойну квартиру в районі [[Нивки (Київ)|Нивки]].

У [[1967]] році Шуба захистив докторську дисертацію на тему «Електрофізіологічні властивості гладеньких м'язів», після чого був обраний керівником відділу біофізики кровообігу. У відділі одразу створилося 2 групи: з біофізики гладеньких м'язів судин і з [[гемодинаміка|гемодинаміки]] та кардіодинаміки.<ref name=moib/> Таке співіснування продовжувалося недовго, і вже 1969 року за ініціативи Михайла Шуби було створено окремий відділ нервово-м'язової фізіології, який він і очолював до кінця життя. Завдяки допомозі директора Інституту фізіології [[Костюк Платон Григорович|Платона Костюка]] новостворений відділ налагодив багаторічне співробітництво з {{нп5|Інститутом біоорганічної хімії імені М.М. Шемякіна і Ю.О. Овчиннікова РАН|Інститутом біоорганічної хімії ім. М.М. Шемякіна АН СРСР|ru|Институт биоорганической химии имени М. М. Шемякина и Ю. А. Овчинникова РАН}}, що дозволило його співробітникам мати постійне надхоження нових біологічно активних сполук: блокаторів і активаторів роботи м'язів.<ref name=vlad/>

 

 

[[1970]] року в родині Шубів народилася друга дитина - донька Леся.

Роботи відділу Шуби з електрофізіологічних властивостей гладеньких м'язів, [[нервове збудження|збуджувальної]] дії [[ацетилхолін]]у та [[нервове гальмування|гальмівного]] впливу [[норадреналін]]у були помічені за кордоном СРСР. У [[1973]]-[[1974]] роках Михайло Федорович на запрошення британської дослідниці і відомого фахівця з м'язової фізіології {{нп5|Едіт Бюльбрінг|Едіт Бюльбрінг||Edith Bülbring}} впродовж року працював в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] в [[Англія|Англії]]. Дозвіл на відрядження у капіталістичну країну сину куркуля знову довелося здобувати з перешкодами, у цьому допоміг знову академік Костюк. Про відрядження Шуби статтю надрукував радянський журнал «[[Огонёк]]».

 

 

Відрядження до Британії й київський симпозіум надали поштовху до розвитку міжнародних зв'язків відділу Шуби. У вересні 1982 року Михайло Федорович брав участь у Міжнародному симпозіумі з фізіології та фармакології гладеньких м'язів у [[Варна|Варні]], [[Болгарія]]. [[1983]] року його співробітниця Ірина Владімірова 6 місяців працювала у Лондоні з автралійським фізіологом {{нп5|Джефрі Бернсток|Джефрі Бернстоком||Geoffrey Burnstock}}.

У [[1977]] році після важкої хвороби померла перша дружина Михайла Шуби Єлизавета. Шуба залишився один з малою донькою. Пізніше він одружився зі своєю другою дружиною - Тамарою.

 

Упродовж багатьох років читав курси лекцій з біофізики в [[Київський університет|Київському національному університеті імені Тараса Шевченка]]. З 1984 по 1995 рік був запрошений і обраний завідувачем кафедри біофізики.<ref name=miro/> Під час роботи в Університеті став засновником «клубу професорів», який був неформальним об'єднанням старших викладачів.

 

 

Наприкінці 1980-х став засновником і першим головою інститутської організації [[Просвіта|Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка «Просвіта»]].

Михайло Шуба був одним з організаторів та був обраний першим президентом Українського біофізичного товариства, яке очолював з 1993 до 1998 року. У 1990х роках здійснював наукові візити до [[США]] (1994) і [[Бразилія|Бразилії]]. Продовжував співробітництво із британськими біофізиками з {{нп5|Медичного факультету Св. Георгія Лондонського університету|Медичний факультет Св. Георгія Лондонського університету||St George's, University of London}}, що дозволило отримати спільні гранти, зокрема придбати у відділ [[конфокальний мікроскоп]].

 

[[Файл:Могила Михайла Шуби.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Михайла Шуби]]

 

 

Вперше у світі показав, що окремі міоцити гладеньких м'язів пов'язані між собою електрично контактами з низьким [[електричний опір|опором]]. Пізніше було підтверджено, що міоцити утворюють електричний [[синцитій]].

 

 

Створив оригінальну концепцію природи судинного тонусу, підкреслював важливість калієвих каналів у підтриманні функції міоцитів судин. Разом із своїм учнем Олександром Жолосом показав, що скорочення міоциту відбувається не стільки завдяки іонам кальцію, що надходять у клітину ззовні через [[потенціал-залежні кальцієві канали]], скільки кальцію з кальцієвого депо через [[ріанодиновий рецептор|ріанодинові рецептори]].

Вивчав також механізми дії [[катехоламіни|катехоламінів]] на різні типи гладеньких м'язів.

 

 

Під його керівництвом виконано 10 докторських та близько 30 кандидатських дисертацій. Учні Михайла Шуби завідують лабораторіями у Великій Британії, Німеччині, США, Україні.<ref name=vlad/>

* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника| journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = 8 | pages = 1209-1216 | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}

* {{Citation | last = Тараненко | first = В. М. | author-link = | last2 = Кочемасова| first2 = Н. Г. | author2-link = | last3 = Никитина | first3 = Е. И. | last4 = Шуба| first4 = М. Ф.| title = Селективное торможение верапамнлом тонической компоненты калиевой контрактуры гладкомышечных клеток воротной вены | journal = Бюл. экспернм. биологии и медицины | volume = 88| issue = | pages = 311-314 | date = | origyear = | year = 1978| month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}

 

* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}

* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}

* {{Citation | last = Шуба | first = М. Ф. | author-link = | last2 = Тараненко | first2 = В. М. | author2-link = | last3 = Кочемасова| first3 = Н. Г. | title = Действие ионов марганца и верапамила на электрогенез и сокращение в гладких мышцах мочеточника | journal = Физиол. журн. СССР | volume = 64 | issue = | pages = | date = | origyear = | year = 1980 | month = | language = | url = | jstor = | archiveurl = | archivedate = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = }}

 

== Примітки ==

<ref name=vlad>{{Citation | last = Владимирова| first = И.А. | contribution = М.Ф. Шуба и его сотрудники | year = 2009 | title = Академік Михайло Шуба у спогадах | editor-last = Шуба Я.М., Шевко А.М. | editor-first = | volume = | pages = 71-81| place = К. | publisher = Наукова думка | id = }}</ref>

}}

== Джерела ==

* {{cite book | last = | first = | authorlink = | coauthors = | title = Академік Михайло Шуба у спогадах | publisher = Наукова думка | editor = Шуба Я.М., Шевко А.М. | series = | volume = | edition = | date = 2009 | location = К. | pages = 159 | language = | url = | doi = | id = | isbn = 9789660008635 | mr = | zbl = | jfm = }}