Краєзнавство в Україні: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 127:
Матвій Іванович брав активну участь у створенні Українського товариства істориків-марксистів, був членом Харківського наукового товариства, керівником кафедри історії української культури в інституті марксизму, одним із представників делегації української історичної науки за кордоном.
З другої половини [[1929]] року наукова та громадська діяльність більшості краєзнавців починає переслідуватися владою. Завдання краєзнавцям починає формулюватися «згори». ''Постанова Раднаркому від 30.03.1931'' зазначала, що в основу діяльності краєзнавчих організацій треба покласти ''«вивчення продуктивних сил і природних багатств країни, розвідування додаткових місцевих ресурсів, що можуть бути використані в інтересах розвитку соціалістичного будівництва і прискорення культурного зростання країни, вивчення, зокрема, питань піднесення врожайності, впровадження нових культур, виявлення нових предметів експорту»''.<ref>Аббасов А. М. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства // Український історичний журнал. — 1969.- № 12.- С.119-120.</ref> Вивчення регіонів потрібно було проводити з промисловим ухилом, а статистико-економічні роботи мали бути основою краєзнавчої роботи. Основна увага приходилась на вивчення революційного руху та класової боротьби на місцях, досвід
Через це почали формуватися два табори краєзнавців: з одного боку, історики-марксисти та аматори, що оволодівали основами історичних знань за новою методологією, а з іншого — наукова інтелігенція. Другий табір вважався «антисоціалістичним» і «шкідницьким», через що постійно переслідувався [[СРСР|радянською]] владою. Гостро стояло питання щодо тем досліджень. Воно широко обговорювалося на конференціях, у краєзнавчих об'єднаннях і періодиці.
Рядок 238:
З боку членів Спілки йде підтримка та сприяння розвитку аматорського краєзнавчого руху. Зокрема розпочата підготовка багатотомної документально-довідкової серії книг ''«Краєзнавці України»'', реалізовується Державна програма з краєзнавства та зусиллям членів відбувається відродження видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини України й проводиться значна науково-дослідницька та просвітницька робота в суспільстві.
За останні роки діяльності Всеукраїнської спілки краєзнавців її членами видано
== Краєзнавство в педагогіці ==
| |||