Хлоридна кислота: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Замінено вміст на «'''Солян {{Link FA|tr}} {{Link GA|ko}} химия» |
м Відкинути редагування 176.112.20.114 до зробленого 92.242.120.198 |
||
Рядок 1:
'''Соляна кислота''' — розчин [[Хлороводень|хлороводню]] (HCl) у [[вода|воді]].Соляна кислота є типовою кислотою. За своєю хімічною активністю вона належить до найсильніших кислот. Подібно до інших сильних кислот вона активно розчиняє більшість [[метал]]ів з виділенням [[водень|водню]], взаємодіє з оксидами металів тощо.
Концентрована соляної кислота містить 37% HCl і має густину 1,19 г/см<sup>3</sup>. Вона має різкий запах і «димить» на повітрі внаслідок виділення газоподібного хлороводню. Технічна кислота має жовтий колір, який обумовлюється домішками головним чином солей [[залізо|заліза]].
Соляна кислота широко використовується в [[народне господарство|народному господарстві]]. Найбільше застосовується вона у хімічній промисловості для добування різних солей: [[хлориду цинку]], [[хлориду барію]] та ін., а також для виробництва [[барвник|барвників]], лікувальних речовин тощо. Багато хлоридної кислоти споживає також [[металургійна промисловість]] для виділення кольорових і рідкісних металів з їх природних сумішей. У хімічних [[лабораторія]]х хлоридна кислота належить до найуживаніших реактивів. У невеликих кількостях з неї також одержують [[водень]] і [[хлор]].
== Історія відкриття ==
Важко сказати, хто і коли вперше отримав соляну кислоту. Відомо, що вже в кінці XV ст. алхімік [[Василь Валентин]] і в XVI ст. [[Андреас Лібавій]] в старанних пошуках чудодійного життєвого еліксиру прокаливали у своїх алхімічних приладах [[кухонна сіль|кухонну сіль]] з галуном і купоросами і отримали продукт, який описали під назвою «кислого спирту». Це і була знайома тепер нам соляна кислота, дуже нечиста.
Для перших дослідників це було абсолютно нова речовина, що володіла властивостями, які сильно вражали їх уяву. Нюхаючи її, вони задихалися і кашляли, «кислий спирт» димів у повітрі. При пробі на смак, вона обпалювала язик і піднебіння, метали вона роз'їдала, тканини руйнувала.
У 1658 р. німецький хімік [[Глаубер Йоганн Рудольф|І.Р. Глаубер]] (1604-1670) знайшов новий спосіб отримання соляної кислоти, яку він назвав «соляним спиртом». Спосіб цей широко застосовується досі в лабораторіях. Він нагрівав кухонну сіль з концентрованою сірчаною кислотою і «дим», що виділявся, поглинав водою.
У 1772 р. англійський хімік [[Джозеф Прістлі]] (1733-1804) встановив, що при дії сірчаної кислоти на кухонну сіль виділяється безбарвний газ, який може бути зібраний над ртуттю, і що цей газ має надзвичайно велику здатність розчинятися у воді. Водний розчин цього газу отримав назву «соляної кислоти» (acidum muriaticum), а сам газ Прістлі назвав «чистою газоподібною соляною кислотою».
У 1774 р. шведський хімік [[Карл Вільгельм Шеєле|К.В. Шеєле]] (1742-1786), досліджуючи дію соляної кислоти (яку він називав ще «соляним спиртом») на оксид марганцю (IV), знайшов, що він розчиняється в соляній кислоті на холоді, утворюючи темно-коричневий розчин, з якого при нагріванні виділяється газ жовто-зеленого кольору, що володіє дуже різким запахом, здатністю руйнувати рослинні фарби і діє на всі метали, не виключаючи золота. Шеєле, як послідовник флогістонної теорії, яка панувала в той час, вважав, що сенс цієї реакції полягає в тому, що під дією оксиду марганцю (IV) з соляною кислотою йде з неї флогістон, завдяки чому соляна кислота перетворюється в жовто-зелений газ. Тому сам газ він назвав «дефлогістованою соляною кислотою».
== Типові реакції ==
* <math> HCl + H_2O\rightarrow H_3O^+ +Cl^-</math>
* <math>Zn + 2 HCl = ZnCl_2 + H_2\uparrow\ </math>
== Хімічні властивості ==
* Взаємодія з металами, що стоять у [[Електрохімічний ряд напруг|ряді напруг]] лівіше від [[Гідроген|гідрогену]] з утворенням [[солі]] та виділенням газоподібного [[Водень|водню]]:
:<math>\mathrm{2Na + 2\ HCl \longrightarrow 2\ NaCl + \ H_2 \uparrow}</math>
:<math>\mathrm{Mg + 2 \ HCl \longrightarrow \ MgCl_2 + \ H_2 \uparrow}</math>
:<math>\mathrm{2Al + 6 \ HCl \longrightarrow 2 \ AlCl_3 + 3 \ H_2 \uparrow}</math>
* Взаємодія з [[оксиди|оксидами]] [[метали|металів]] з утворенням розчинної [[солі]] і [[вода|води]]:
:<math>\mathrm{Na_2O + 2 \ HCl \longrightarrow 2 \ NaCl + \ H_2O}</math>
:<math>\mathrm{MgO + 2 \ HCl \longrightarrow \ MgCl_2 + \ H_2O}</math>
:<math>\mathrm{Al_2O_3 + 6 \ HCl \longrightarrow 2 \ AlCl_3 + 3 \ H_2O}</math>
* Взаємодія з [[гідроксиди|гідроксидами]] [[метали|металів]] з утворенням розчинної [[солі]] і [[вода|води]]'' ([[реакція нейтралізації]])'':
:<math>\mathrm{NaOH + \ HCl \longrightarrow \ NaCl + \ H_2O}</math>
:<math>\mathrm{Mg(OH)_2 + 2 \ HCl \longrightarrow \ MgCl_2 + 2 \ H_2O}</math>
:<math>\mathrm{Al(OH)_3 + 3 \ HCl \longrightarrow \ AlCl_3 + 3 \ H_2O}</math>
* Взаємодія з [[Солі|солями]] [[Метали|металів]], утворених більш слабкими [[кислота]]ми, наприклад [[Вугільна кислота|вугільною]]:
:<math>\mathrm{Na_2CO_3 + 2 \ HCl \longrightarrow 2 \ NaCl + \ H_2O + \ CO_2 \uparrow}</math>
* Взаємодія з сильними [[Окисно-відновна реакція|окислювачами]] ([[перманганат калію]], [[діоксид марганцю]]) з виділенням газоподібного [[хлор]]у:
:<math>\mathrm{2KMnO_4 + 16 \ HCl \longrightarrow 5 \ Cl_2 \uparrow + 2 \ MnCl_2 + 2 \ KCl + 8 \ H_2O}</math>
== Джерела ==
* Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
{{Хлоровмісні неорганічні кислоти}}
{{inorganic-compound-stub}}
[[Категорія:Неорганічні кислоти]]
{{Link FA|en}}
{{Link FA|tr}}
{{Link GA|ko}}
| |||