Відмінності між версіями «Кобальтин»

3119 байтів додано ,  6 років тому
нема опису редагування
м (Вилучення 17 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q410396)
|}}
 
'''КобальтитКобальтин''' ([[російська мова|рос.]] кобальтиткобальтин, [[англійська мова|англ.]] cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; [[німецька мова|нім.]] Kobaltit m, Kobaltglanz mKobald) – [[мінерал]] класу [[персульфід]]ів.
 
''Синонім ''- кобальтовий блиск.
 
== Загальний опис ==
 
'''Хімічний склад: '''CoAsS Містить (%) Co – 26-34; As – 42-48; S – 18-21 (за Є. К. Лазаренко). Містить домішки заліза (до 16 %), нікелю і сурми. '''Відміна, '''багата залізом, має назву ''ферокобальтину''.
 
Сульфо[[арсеніди природні|арсенід]] [[кобальт]]у острівної будови.
 
=== [[Кристалографія]] ===
Формула: CoAsS.
'''[[Сингонія]] '''кубічна, вид симетрії пентагон-тритетраедричний.
 
За Є.Лазаренко містить (%): Co – 35,41; As – 45,26; S – 19,33.
 
Домішки: Fe, Ni.
 
[[Руда]] [[кобальт]]у.
 
[[Сингонія]] кубічна.
 
[[Густина]] 6,1-6,4;
 
[[Твердість]] 6.
 
Білого, сталево-сірого [[колір|кольору]].
 
[[Риса]] сірувато-чорна.
 
'''Кристалічна структура''' кобальтину подібна до структури [[пірит]]<nowiki/>у.
[[Злом]] нерівний.
 
'''[[Агрегат]]<nowiki/>и і [[габітус]]. '''Добре утворені [[кристал]]<nowiki/>и кобальтину за зовнішнім виглядом нагадують [[пірит]]. Перважно вони мають октаедричний, кубічний, додекаедричний габітус. Крім того, спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і [[тетраедр]]<nowiki/>а, які звичайно однаково розвинені і утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Найбільш поширені форми – {111}, {100}, {102}, {110}. Кобальтин зустрічається також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.
Непрозорий.
 
=== [[Фізичні властивості]] ===
Анізотропний.
[[Колір|''Колір'']]'' ''кобальтину білий або сталево-сірий, з бліднорожевим відтінком. Багаті [[залізо]]<nowiki/>м відміни мають темносірий або сіруваточорний колір. ''Колір риси'' сіруваточорний.
 
Під [[мікроскоп]]<nowiki/>ом кобальтин часто анізотропний і при перехрещених ніколях виявляє пластинчасту будову. Непрозорий. [[Густина]] 6,1-6,4.
При високих темпіратурах утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.
 
[[Твердість]] 6. [[Блиск]] металічний. [[Злом]] нерівний. Крихкий.
Кристалічна структура типу [[пірит]]у. Утворює октаедричні і кубічні кристали, зернисті агрегати, вкрапленики, прожилки.
 
При високих темпіратурах[[температура]]<nowiki/>х утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.
[[Блиск]] металічний.
 
=== Утворення і [[Родовища корисних копалин|родовища]] ===
Крихкий.
Кобальтин належить до основних кобальтвміщуючих [[мінерал]]<nowiki/>ів, але порівняно рідко утворює великі самостійні скупчення. Він трапляється головним чином у гідротермальних [[Родовища корисних копалин|родовища]]<nowiki/>х, де утворює [[арсенопірит]]-[[глаукодот]]-кобальтинову і смальтин-хлоантит-аргенитову формації. У першому випадку це найчастіше контактово-метасоматичні (залізорудні скарни), в другому – жильні утворення. Прикладом жильних родовищ (в гідротермальних [[золото]]-[[кварц]]ових і [[срібло]]-арсенідних карбонатних [[Жила (геологічне тіло)|жила]]<nowiki/>х) кобальтину є родовище Кобальт у провінції [[Онтаріо]] в [[Канада|Канад]]<nowiki/>і. До контактово-метасоматичнних родовищ належить Дашкенське у [[Закавказзя|Закавказ]]<nowiki/>зі, в родовищах Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, [[Чехія]], [[Німеччина]] ).
 
Добре утворені [[кристал]]<nowiki/>и кобальтину (піритоедри) зустрінуті в родовищах Тунарберг ([[Швеція]]) і Кобальт.
Відомий у контактово-метасоматичних і гідротермальних золоторудних родовищах.
 
'''Руйнування.''' При вивітрюванні за рахунок кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (кобальтові квіти).
Найбільші скупчення кобальтит – у високотемпературних контактово-метасоматичних родов. – залізорудних скарнах; в гідротермальних [[золото]]-[[кварц]]ових і [[срібло]]-арсенідних карбонатних жилах (родов. Кобальт, пров. [[Онтаріо]], [[Канада]]), в родов. Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, [[Чехія]], [[Німеччина]] ).
 
'''Практичне значення. '''Кобальтин – одна з найважливіших [[руда|руд]] [[кобальт]]у. Мінімальний промисловий вміст кобальтину в рудах становить 0,1-0,2 %.
Основний метод збагачення – [[флотація]] з подальшою селекцією.
 
Основний метод збагачення – [[флотація]] з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний [[концентрат]].
== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
23

редагування