Літосфера: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор
Рядок 2:
[[Файл:Earth-crust-cutaway-english uk.svg|thumb|right|200px|Перетин [[Земля|Землі]] від [[Земне ядро|ядра]] до [[Екзосфера|екзосфери]]]]
 
'''Хуй'''
'''Літосфе́ра''' (від {{lang-grc|Λίθος}} — камінь і {{lang-grc|σφαίρα}} — куля, сфера) — верхня тверда оболонка [[Земля|земної кулі]]. До її складу входять [[земна кора]] та [[субстрат]] (верхня частина [[мантія Землі|мантії]] Землі).о
 
== ==
Потужність літосфери під [[океан]]ами сягає 5 — 100 [[км]] (мінімальна під [[серединно-океанічні хребти|серединно-океанічними хребтами]], максимальна на периферії океанів), під [[континент]]ами — 25 — 200 км і більше (мінімальна — під молодими гірськими утвореннями, [[вулкан]]ічними дугами і континентальними [[рифтова зона|рифтовими зонами]], максимальна — під [[Кристалічний щит|щитами]] древніх [[Геологічна платформа|платформ]]). Найбільша потужність літосфери спостерігається на найменш прогрітих, а найменша — на найбільш прогрітих ділянках. Найбільші структурні одиниці літосфери — [[літосферні плити]], розміри яких у поперечнику становлять 1 — 10 тис. км.
 
У сучасну епоху літосфера розділена на 8 головних і декілька дрібніших плит. Межі плит є зонами максимальної [[тектоніка|тектонічної]], [[сейсмічність|сейсмічної]] і [[Вулканізм|вулканічної]] активності. Рух літосферних плит і блоків, а також його можливі причини вивчаються [[геодинаміка|геодинамікою]].
 
Під континентами і океанами літосфера переходить в [[астеносфера|астеносферу]], твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери. Разом з [[астеносфера|астеносферою]] літосфера утворює [[тектоносфера|тектоносферу]] Землі, в якій відбуваються основні [[геологічні процеси]].
 
Для позначення зовнішньої оболонки літосфери вживався нині застарілий термін '''[[Сиаль]]''', що походить від назви основних елементів гірських порід: Si (лат. Silicium — [[силіцій]]) та Al (лат. Aluminium — [[алюміній]]).
 
На Землі виділяють три сейсмічні пояси:
* [[Тихоокеанське вогняне кільце]] утворює майже замкнуте коло, що охоплює окраїни Тихого океану (370 діючих [[вулкан]]ів);
* Розгалужена система [[Серединно-океанічний хребет|серединно-океанічних хребтів]], що охоплює усі океани планети;
* [[Альпійсько-Гімалайський пояс]] охоплює [[Середземномор'я]], гори [[Південна Азія|Південної Азії]] та зливається з Вогняним кільцем у області Індонезійських морів та архіпелагів.
 
== Відповідність рельєфу та геології ==
Літосфера утворює [[Географічний рельєф|рельєф]] [[Земна поверхня|земної поверхні]]. Найвища вершина — гора [[Джомолунгма]] у [[Гімалаї|Гімалаях]] (8850 м), найнижча відмітка дна океану — [[Маріанська западина]] у [[Тихий океан|Тихому океані]] (11 022 м). Середня висота материків 970 м, на них переважають [[рівнина|рівнини]] та [[низькогір'я]] з висотою до 1000 м. Платформенні рівнини займають 64 % площі материків. Середня глибина океанів складає 3 704 м, панують глибини від 3 000 до 6 000 м; на долю глибоководних западин та жолобів припадає лише близько 1,5 % площі океану.