Бобруйське староство: відмінності між версіями

| середня_висота =

| макс_висота_місце =

| мін_висота_місце =

| мін_висота =

'''Бобруйське староство''' ({{lang-pl|Starostwo Babrujskie}}, {{lang-be|Бабруйскае староства}})  — адміністративна одиниця у складі [[Річицький повіт|Річицького повіту]] [[Мінське воєводство|Мінського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] провінції [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Центром Бобруйського староства було містечко [[Бобруйськ]].

З назвою [[Бобруйськ]]а пов'язано -&nbsp;— однойменне [[містечко]], [[Замок (споруда)|замок]], дзержава, центр [[волость|волості]], [[староство]]<ref>str. 265 (Bobrujsk), Tom I, [[Географічний словник Королівства Польського|«SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH]], WARSZAWA, 1880—19141880–1914; {{ref-pl}}</ref>.

* У [[1471]] &nbsp;р. -&nbsp;— [[князь]] [[Михайло Олелькович]] мав «привілей» на Бобруйське староство.

* У [[1502]]–[[1503]] &nbsp;рр. &nbsp;— напад [[татари|татарського]] [[Військо|війська]] на [[староство]].

* 4 березня [[1565]] &nbsp;р. -&nbsp;— дана [[Грамоти|Грамота]] [[Сигізмунд II Август|Сигізмундом II Августом]] Бобруйському староству про зміну порядку [[оподаткування]].

* У [[1566]] &nbsp;р. -&nbsp;— засновано Бобруйське староство з центром у [[Бобруйськ]]у. Староство входить до складу [[Річицький повіт|Річицького повіту]]. Це староство складалося тоді з двох частин -&nbsp;— місто [[Бобруйськ]] та 18 селищ. Дана Грамота Бобруйському старості Яну Бояновському про права [[Міщанство|міщан]] користуватися лісами і вигонами для худоби (міщанам дозволялася рубка лісу, користуватися [[Пасовище|пасовищами]], косовицями і т.п.тощо).

* У [[1576]] &nbsp;р. -&nbsp;— дарована спеціальна королівська [[Грамоти|Грамота]] «прівілей» на Бобруйське староство, право стягувати митні збори та інші права.

* 8 січня [[1591]] &nbsp;р. -&nbsp;— складена [[Грамоти|Грамота]] з дозволом для Бобруйського староства виготовляти різні напої для власних потреб і на продаж (за підписом Мінського старости Дмитра Скуміна-Тишкевича).

* У [[1599]] &nbsp;р. -&nbsp;— Бобруйське староство відписано королем Речі Посполитої [[Владислав IV Ваза|Владиславом IV Вазою]] дружині [[Цецилія Рената Австрійська|Ренаті]].

* У [[1603]] &nbsp;р. &nbsp;— напад татарського війська на староство.

* У [[1611]]-–[[1614]] &nbsp;рр. -&nbsp;— суперечка міщан з [[Товариство Ісуса|єзуїтами]] про вигон, що підтверджує права міщан, комісія розбирала конфлікт міщан зі [[Староста|старостою]].

* У 1611-[[1613]] &nbsp;рр. -&nbsp;— в [[Староство|старостві]] відбувалися народні хвилювання викликані податковими поборами П. Тризни, так званої «Бобруйською Уставою» ([[Волока (міра)|Волочна поміра]]). Ця була реформа призначена королем [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмундом (Зігмунтом) III]] для збільшення надходжень у [[Скарбниця|скарбницю]] [[Грошові кошти|коштів]], необхідних для ведення війни з [[Московія|Московією]]. Реформа була названа «Бобруйською», тому-що почали її проводити з Бобруйська, і Бобруйське староство мало послужити прикладом проведення «[[Волока (міра)|Волочної поміри]]» у всій Речі Посполитій.

* У середині [[XVI]] &nbsp;в. Бобруйське староство згадано серед володінь великого князя Литовського. Пізніше ним володіли великі магнати [[Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Чорний)|М. Радзивілл]], [[Гаштольд Альбрехт Мартинович|О. Гаштольд]], Ян Бояновський, П. Тризна, а з [[1639]] &nbsp;р. -&nbsp;— польська [[королева]] [[Цецилія Рената Австрійська|Цецилія Рената]], дружина короля [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]]. Вона [[Новаторство|новаторськи]] організувала в даному старостві [[Вільна економічна зона|вільну економічну зону]]. У [[XVII]] &nbsp;в. це називалося «[[слобода]]» (від слова «свобода»). І цей регіон був названий Королівською Слободою.

* У [[1648]]-–[[1649]] &nbsp;рр. &nbsp;— розруха, бунт і війна через вторгнення [[козаки|козаків]] під командуванням Поддубіцького в часи повстання [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. [[Януш Радзивілл (1612—1655)|Януш Радзивілл]] спинив цю навалу на староство. Відбудований центр староства місто Бобруйськ навала козаків знову спалила у [[1665]] &nbsp;р..

* У [[1655]] &nbsp;р. &nbsp;— новий військовий напад козаків на староство під проводом [[Золотаренко Іван Никифорович|Золотаренко І. Н.]].

* У [[1681]] &nbsp;р. &nbsp;— після війн з [[Московія|Московією]] та руйнацій в старостві повернулася [[Місія (поселення)|місія]] [[Товариство Ісуса|єзуїтів]]. Котрі відкрили знову школу, а у [[1686]] &nbsp;р. відкрили медичну клініку для населення. И у [[1738]] &nbsp;р. вони відкрили в Бобруйську аптеку.

* У [[1708]] &nbsp;р. &nbsp;— староство постраждало в наслідок [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]].

* Cередина [[XVII]] -&nbsp;— початок [[XVIII]] &nbsp;ст. &nbsp;— війни призвели до руйнування та занепаду Бобруйська.

* До [[1788]] &nbsp;р. &nbsp;— староство приносило дохід у казну 6342 кварти [[Злотий|злотих]].

* У [[1793]] &nbsp;р. &nbsp;— після [[Поділи Речі Посполитої|другого поділу Польщі]] приєднані території Бобруйського староства до [[Російська імперія|Російської імперії]]. У [[1794]] &nbsp;р. &nbsp;— у повстанні полковник [[Грабовський Стефан|Стефан Грабовський]] тимчасово звільнив столицю [[староство|староства]] від навали військ [[росіяни|росіян]].

* У [[1795]] &nbsp;р. -&nbsp;— проведено [[перепис населення]]. Бобруйське староство призначено на продаж частинами, і ліквідовано. І землі староства увійшли у склад Бобруйського повіту Мінської губернії<ref>Именной указ, данный Сенату. -&nbsp;— О составлении Минского наместничества из тринадцати округов. //Сборник документов, касающихся административного устройства Северо-Западного края при императрице Екатерине II (1792-17961792–1796)/ Издание Виленской комиссии для разбора древних актов. -&nbsp;— Вильна: типография «Русский Почин», 1903. -&nbsp;— с.42 {{ref-ru}}</ref>.

* До Бобруйського [[староство|староства]] відносилося -&nbsp;— 70 [[село|сіл]] ({{lang-pl|wieś}}).

* Ольсавський двір, Ольса, до [[1622]] &nbsp;р. належав панові Миколаю Заршенському, а після його смерті указом земського [[Підскарбій|підскарбія]] Кшиштофа Нарушевича маєток Ольса перейшов Петрові Тризні і його дружині за певну суму. Анна мала права тільки на села Ольса, Бьорда, Ілейчіци, Волосовичі, Польковічі. Самому Петру Тризні в Віленській половині староства належали села Демідковічі і Кольчіци;

* Трокська половина -&nbsp;— двір Яснопольський з селами Мишковичі, Тейковічі, Комічи, Глубоковічі, Павловичі, Двороніновічі, Михалево, Плєси (одні і другі), Ковалєво (Ковалі), Овсімовічі, Воротинь, Вітлін, Качерічі.

[[Староство]] -&nbsp;— це [[Держава|державний]] [[маєток]], який давав великий [[князь]] або [[король]] на тимчасове користування [[феодал]]ам як натуральну [[Пенсія|пенсію]] за службу.

* [[XVI]] &nbsp;в. -&nbsp;— Бобруйська [[волость]] ([[староство]]) було володінням Великих князів Литовських і членів їх родин ([[Гедимін]]а, [[Ольгерд]]а, [[Ягайло]] (Владислава), [[Скиргайло]], [[Вітовт]]а, Олександра, тощо) і значилося у списку їх земель.

* У [[1387]]—–[[1394]] &nbsp;рр. &nbsp;— [[Скиргайло Ольгердович]].

* До [[1521]] &nbsp;р. &nbsp;— [[Миколай Радзивілл (1470—1521)|Миколай Радзивілл]].

* З [[1530]] &nbsp;р. &nbsp;— Василь Полубінський.

* До [[1539]] &nbsp;р. -&nbsp;— [[Гаштольд Альбрехт Мартинович|Альбрехт Мартинович Гаштольд]].

* У [[1542]]—–[[1549]] &nbsp;рр. &nbsp;— Бо6руйским старостою був [[Глєбович Ян Юрійович|Ян Юрійович Глєбович]] ([[1480]]-–[[1549]] &nbsp;рр.).

* З [[1550]]-х рр. &nbsp;— Бобруйським [[війт]]ом (старостою) стає Григорій Фат.

* У [[1566]] &nbsp;р. -&nbsp;— Ян Бояновський.

* У [[1569]] &nbsp;р. -&nbsp;— [[Микола Миколайович Радзивілл]], [[Воєвода віленський|воєвода Віленський]] і канцлер.

* У [[1561]]-–[[1578]] &nbsp;рр. -&nbsp;— [[Юрій II Юрійович (Олелькович)]] -&nbsp;— один з останніх представників (великокнязівського -&nbsp;— ведучого своє походження від престольних князів [[Київська Русь|Київської Русі]]) великого російського роду [[Олельковичі]]в.

* У [[1580]]—–[[1590]] &nbsp;рр. &nbsp;— Ян Бояновський.

* У [[1611]] &nbsp;р. &nbsp;— [[Петро Станіслав Тризна]] (родич Петронеллі Пац, могутнього роду [[Паци|Паців]] у Речі Посполитій), разом зі своєю дружиною Анною Моссальською, вніс викуп у королівську [[скарбниця|скарбницю]] та отримав право довічно володіти даним староством.

* У [[1623]]-–[[1633]] &nbsp;рр. &nbsp;— староством володів Перновський [[воєвода]] [[Петро Станіслав Тризна]].

* У [[1639]]-–[[1644]] &nbsp;рр. -&nbsp;— [[Цецилія Рената Австрійська]] (до неї власниками землі Бобруйського староства було -&nbsp;— п'ятнадцять осіб).

* До [[1652]] &nbsp;р. &nbsp;— Кшиштоф [[Ходкевич]].

* У [[1660]]-–[[1679]] &nbsp;рр. &nbsp;— [[князь]] [[Олександр-Гілярій Полубінський]].

* У [[1679]]—–[[1682]] &nbsp;рр. &nbsp;— князь [[Кшиштоф-Костянтин Полубінський]].

* У [[1682]]—–[[1730]] &nbsp;рр. &nbsp;— [[Ян Казимир Сапега]]<ref>[http://sapiga-ua.narod.ru/yn-kaz.html История: Сапега Ян Казимир и его сын Петр Сапега] {{ref-ru}}</ref>.

* Від 14 грудня [[1735]] &nbsp;р. до 8 вересня [[1738]] &nbsp;р. &nbsp;— Ігнаци Завіша.

* З [[1775]] &nbsp;р. &nbsp;— Міхал Лопат.

* До [[1796]] &nbsp;р. &nbsp;— Міхал Слізень.

* «Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоўскае», Ермаловіч М., изд. «Беллітфонд», Мінск, 2003 г. ISBN: 985-6576-08-3 {{ref-be}}

* «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880—19141880–1914; {{ref-pl}}

* "«АГРАРНАЯ РЭФОРМА У БАБРУЙСКIМ СТАРОСТВЕ I ЭКАНАМIЧНАЕ СТАНОВIШЧА ЯГО НАСЕЛЬНIЦТВА"» К. Е. КЕРНАЖЫЦКАГА, Менск, 1931 г. {{ref-be}}

* "«Волочная помера в Бобруйском старостве"», К. &nbsp;И. &nbsp;Гемрецкого, "«Наш Край"», № &nbsp;12, 1926 г.

* Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. &nbsp;П. &nbsp;Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі &nbsp;— Кадэнцыя. &nbsp;— Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. &nbsp;— 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4. {{ref-be}}

* Вячаслаў Насевіч, [http://vn.belinter.net/kraeved/15.html У складзе Вялікага Княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай] // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Кіраўскага р-на. &nbsp;— Мн., 1997. С. 19—26 {{ref-be}}

* Акты Виленской археографической комиссии. Вильна, 1898. Т.25. С. 114—130114–130. {{ref-ru}}

* [http://www.balandin.net/Gunin/Bobruisk/CHAPTER_3/3-BOBRUISK-03.htm Лев Гунин, "«БОБРУЙСК"», ГЛАВА ТРЕТЬЯ, РАЗДЕЛ ТРЕТИЙ, ГОРОД И СТАРОСТВО]

* [http://kdkv.narod.ru/Nesvizh/RZ-L-Part1.htm#d2296 Бобруйское староство (2296); ЛГИА, фонд № &nbsp;1280&nbsp;— - "«Радзивиллы, князья"», ЧАСТЬ 1 1416-19221416–1922 гг.]

* [http://bobruiskcity.narod.ru/kk/Turist/History4.htm Официальній городской сайт -&nbsp;— О НЕКОТОРЫХ ФЕОДАЛЬНЫХ ГРАМОТАХ, СВЯЗАННЫХ С БОБРУЙСКОМ XVI и XVII СТОЛЕТИЙ]

* [http://www.balandin.net/Gunin/Bobruisk_for_Posse.htm Лев ГУНИН, "«БОБРУЙСК КАК ЗЕРКАЛО ИСТОРИЧЕСКОЙ ПРЕЕМСТВЕННОСТИ"»]

* [http://zhurnal.lib.ru/g/gunin_l_m/bobruisk_2.shtml Бобруйск -&nbsp;— историческая монография ч. 2]

* [http://www.balandin.net/Gunin/Bobruisk/CHAPTER_4/hlebowicz01.htm ВЛАДЕЛЬЦЫ БОБРУЙСКА И ВОЛОСТИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ ОСОБЫ]

* [http://www.parichi.by/history/ ИСТОРИЯ: СПРАВОЧНО -&nbsp;— ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПОРТАЛ Г. П. ПАРИЧИ]