Відмінності між версіями «Антоній (Федір-Теодор) Масюк»

нема опису редагування
{{Особа
| ім'я = о. Антоній Масюк
| місце_проживання = [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] [[Яворівський район]] Львівська обл.
| інші_імена = Федір Іванович Масюк
| зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження ={{ДН|20|05|1917}}
| місце_народження = с. [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] Яворівський район, Львівська обл.
| дата_смерті = {{ДС|7|03|2011}}
| місце_смерті = смт. [[Брюховичі]] Львівська обл.
| причина_смерті =
| громадянство = {{UKR}}
| діти =
| підпис =
| нагороди = відзнака Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці»
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
'''о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк''' ({{ДН|20|5|1917}}, [[Смолин (Яворівський район)|Смолин]] — {{ДС|7|3|2011}}) — єромонах Чину св. Василія Великого з підпілля [[УГКЦ]] та часів незалежності.
 
== Біографія ==
== Біографічні відомості ==
Він народився 20 травня 1917 року у селі [[Смолин (Яворівський район)|Смолині]] (тепер Яворівського району Львівської області) у багатодітній селянській родині. Юнаком у віці 17 років вступив до [[монастир]]я отців василіан в Кристинополі (сьогодні м. [[Червоноград]] Львівської області).
 
11.11.1937 р. під час облечин в Крехові Федір приймає монаше ім'я Антоній.1.01.1939 р. бр. Антоній складає перші тимчасові обіти. Відтак настоятелі призначають його до Жовкви. Однак через наступ радянських окупантів бр. Антоній змушений повернутися на деякий час у своє рідне село. Починається підпільне монаше життя. З 1956 р. бр. Антоній проживає у Малехові, працює в колгоспі на різних роботах.15.02.1966 р. бр. Антоній складає професію довічних чернечих обітів. Прийнявши 25.11.1973 р. дияконські та ієрейські свячення в підпільній домашній каплиці в Малехові з рук преосвященного владики Йосафата Федорика, о. Антоній обслуговує вірних в м. Жовкві та ближніх селах: [[Мокротин]]і, Волі Висоцькій, Скваряві, Глинську.
11.11.1937 р. під час облечин в Крехові Федір приймає монаше ім'я Антоній.
У вересні 1989 р. о. Антоній очолює великий історичний похід до Собору св. Юра у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ.У 1990 — 2009 рр. отець невтомно душпастирює у храмі св. Андрія Первозванного у Львові, стає справжнім духовним батьком для численних вірних, а останні роки життя (2009 — 2011) перебуває в монастирі св. Йосифа в Брюховичах.
1.01.1939 р. бр. Антоній складає перші тимчасові обіти.
У 1948 році у Жовківському [[монастир]]і врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності [[УГКЦ]]. Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам. У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов’я]] при підпільному монастирі отців василіан. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.
 
Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. В 1997—1999 роках служив у Жовківському монастирі отців василіан. В 1998 році отримав відзнаку Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці».
Відтак настоятелі призначають його до Жовкви. Однак через наступ радянських окупантів бр. Антоній змушений повернутися на деякий час у своє рідне село. Починається підпільне монаше життя.
7 березня 2011 на 94-ому році життя у монастирі отців василіан в смт. [[Брюховичі]] біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк. Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія ([[Львів]]). Похоронили о. Антонія на монашому [[цвинтар]]і у с. [[Крехів]] на Львівщині.
 
З 1956 р. бр. Антоній проживає у Малехові, працює в колгоспі на різних роботах.
 
15.02.1966 р. бр. Антоній складає професію довічних чернечих обітів.
Прийнявши 25.11.1973 р. дияконські та ієрейські свячення в підпільній домашній каплиці в Малехові з рук преосвященного владики Йосафата Федорика, о. Антоній обслуговує вірних в м. Жовкві та ближніх селах: [[Мокротин]]і, Волі Висоцькій, Скваряві, Глинську.
 
У вересні 1989 р. о. Антоній очолює великий історичний похід до Собору св. Юра у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ.
 
У вересні 1989 р. о. Антоній очолює великий історичний похід до Собору св. Юра у Львові разом із мирянами та духовенством з вимогою легалізації УГКЦ.У 1990 — 2009 рр. отець невтомно душпастирює у храмі св. Андрія Первозванного у Львові, стає справжнім духовним батьком для численних вірних, а останні роки життя (2009 — 2011) перебуває в монастирі св. Йосифа в Брюховичах.
 
7 березня 2011 року на 94-ому році життя у монастирі отців василіан в смт. [[Брюховичі]] біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк. Похоронні богослужіння пройшли вранці 9 березня у церкві св. Андрія ([[Львів]]). Похоронили о. Антонія на монашому [[цвинтар]]і у с. [[Крехів]] на Львівщині.
 
== Діяльність ==
У 1948 році у Жовківському [[монастир]]і врятував з вогню Деревнянську чудотворну ікону Матері Божої Страждальної, яку атеїсти намагалися спалити з іншими церковними речами. Опікувався цією духовною реліквією, яка походить з другої половини XVII ст., як в часи підпілля, так і після відновлення діяльності [[УГКЦ]]. Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам. У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов’я]] при підпільному монастирі отців василіан. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.
 
Після ліквідації монастирів на Галичині в 40-их роках минулого століття бр. Антоній працював на різних важких роботах, але завжди і всюди залишався вірним своїм обітам.
 
У 1958 році розпочав вивчати філософію і [[богослов’я]] при підпільному монастирі отців василіан. Довічні обіти прийняв 1966 року. 25 листопада 1973 році був таємно висвячений на священика. Був одним з найактивніших і безстрашних діячів підпільної Церкви, здебільшого у Львові та довколишніх районах.
 
Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. У цьому храмі сужив й інший відомий греко-католицьий священик-монах [[Зінько Василь Володимир|о. Василь Зінько]]
 
Отець Антоній Масюк став першим настоятелем церкви св. Андрія у м. Львові, яку передали отцям василіанам в 1990 році. В 1997—1999 роках служив у Жовківському монастирі отців василіан. В 1998 році отримав відзнаку Папи Івана Павла II «за вірність Апостольській столиці».
 
 
== Джерела ==
[http://www.google.ru/search?hl=ru&q=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9+%28%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80-%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%29+%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA&btnG=%D0%9F%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%BA+%D0%B2+Google&lr= о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк]
Анонімний користувач