Бічна лінія — поздовжня смуга обабіч тіла. Розміщена тут [[луска]] пронизана отворами, які ведуть вглиб [[шкіра|шкіри]]. Під ними тягнеться канал, який продовжується на [[Голова|голові]] і розгалужується там навколо [[Око|очей]] і [[рот]]ового отвору. На голові канали розгалужені, проходять всередині [[Череп|кісток]] і мають чимало виходів назовні.
Бічна лінія складається з каналів, заповнених рідиною специфічного [[іон]]ного складу, ампул і поверхневих [[Епідерміс|епідермальних]] органів. У стінкастінках цього каналу проходять нервові закінчення, по яких передаються [[сигнал]]и з навколишнього середовища. Основними [[механорецептор]]ними одиницями органів бічної лінії є [[нейромаст]]и, кожен з якої містить кілька чутливих волоскових [[Клітина|клітин]]. Ці волоскові клітини подібні до сенсорних клітин [[Вухо|органів слуху]] і [[вестибулярний апарат|вестибулярного апарату]], знаходяться у випуклій желеподібній [[Купула|купулі]], розмір якої зазвичай становить 0,1 — 0,2 [[Міліметр|мм]]. Крім нейромастів всередині каналів у риби є так звані вільні нейромасти, розміщені на поверхні шкіри, переважно на голові. На рецепторних клітинах нейромастів закінчуються розгалуження аферентних і еферентних нервових волокон. [[Подразник]]ами рецепторів служать потоки води і [[Частота|низькочастотні]] [[коливання]] середовища. Органи бічної лінії сприймають [[напрямок]] і [[швидкість]] течії, дозволяють тварині обходити перешкоди й орієнтуватися, не користуючись [[Зір|зором]]. У деяких круглоротих і риб органи бічної лінії містять високочутливі електрорецептори, що мають специфічну будову. Розташування і будова органів бічної лінії у багатьох видів риб — систематична [[ознака]].
