Відмінності між версіями «Фюрер»

9 байтів додано ,  7 років тому
нема опису редагування
2. Цей закон набуває сили від моменту смерті президента райху фон Гінденбурга. <ref>Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Т. 2. / Под ред. К.И. Батыра и Е.В. Поликарповой.— М.: Юристъ, 2000.— С. 344.</ref>}} На думку деяких дослідників ця дія мала неконституційний характер, бо, згідно закону від 17 грудня 1932 року, функції президента до обрання нового шляхом загальних виборів мав виконувати голова Верховного суду.
 
19 серпня на референдумі німецькі виборці схвалили закон про об'єднання посад президента і рейхсканцлера, що практично означало державний переворот. Із 45,2 млн виборців (99% взяли участь у голосуванні) 38,1 млн (89,9%) підтримали А. Гітлера і лише 4,2 млн. (близько 9%) голосували проти.
 
Згідно із законом, нова посада ''фюрера і рейхсканцлера'' ({{lang-de|Führer und Reichskanzler}}) об'єднала посади президента і канцлера, зробивши Гітлера одноосібним правителем [[Німеччина|Німеччини]].
 
За часів правління [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|націонал-соціалістичною партією]] широко пропагувався і був запроваджений у державному будівництві «фюрерпринцип» — «принцип вождизму» (від Führer—вождь) ({{lang-de|Führerprinzip}}), одним з найвідоміших гасел якої був «Один народ, одна держава, один вождь» ({{lang-de|Ein Volk, ein Reich, ein Führer}}).
%
 
== Сучасне використання ==
Сильні асоціації з нацизмом привели до того, що в сучасній Німеччині слово «фюрер» мало використовується в первинному сенсі («вождь», «лідер»).{{джерело?}} Проте воно є складовою частиною багатьох слів. Наприклад: Lokführer (машиніст), Spielführer (капітан команди), Führerschein (посвідчення водія) і т. д.
21 187

редагувань