Александр Леблон: відмінності між версіями

Жак-Франсуа Блондель залишив повідомлення, що Жан-Батіст Олександр Леблон став продовжувачем традицій самого [[Андре Ленотр]]а, королівського ландшафтного архітектора, автора низки кращихнайкращих садів французького типу в [[Во ле Віконт]], [[Шантійї]], [[Версаль|Версалі]], що стали взірцями стилю.

По смерті короля Франції Луї XIV, будівництво в країні практично припиняється. Скорочення будівництва було і до цого, бо країна вела виснажливі війни на континенті та витрачала значні кошти на розбудову Версаля та його пишне утримання. По смерті короля, що був головним замовником, більшість відомих майстрів залишилась без замов і роботи. Скрутним станом багатьох митців скористався російський цар Петро І, що привабив перспективами творчих завдань і грошовими виплатами декотрих західноєвропейських архітекторів, садівників, художників, скульпторів і декораторів, спонукав їх до переїзду в Петербург. Серед залучених у Франції на царську службу був і Жан-Батіст Леблон. Цар радо писав про нього в листі до генерал-губернатора : {{text| Цей майстер із кращихнайкращих і навіть раритетом є... До того ж не лінивий ... І тому сповісти всіх архітекторів, щоби усі (будівельні) справи, котрі наново почнуть робити, без його підпису (дозволу) на кресленнях не будували, також і старе, що можна, виправити.}}