Масловський Опанас Федорович: відмінності між версіями

Народився у 1740 році у с. [[Підлісне (Козелецький район)|Підлісне]] сучасного Козелецького району Чернігівської області. Народився у бідній козацькій сім'ї. У 1769 році закінчив клас риторики Києво-Могилянської академії і під час набору учнів для вивчення медицини виявив бажання вивчати лікарську науку. Після складання іспиту з латинської мови у квітні 1770 року зарахований до Московської госпітальної школи, початок навчання в якій для нього збігся з епідемією чуми в Москві (1770–1772). На боротьбу з хворобою були мобілізовані всі медики міста. Масловський спочатку працював у госпіталі на Віденських горах, на карантинній заставі, а потім у лікарні для хворих на чуму під керівництвом Д. Самойловича. Сам переніс чуму. У 1772 році у званні підлікаря служив в армії на Дніпровській лінії, де знову брав участь у боротьбі з чумою.

 

 

Він — ініціатор створення в Києві цивільних лікарень, зокрема першої в Україні психіатричної — Кирилівської у 1789 році та дитячої інфекційної у приватному будинку Башилова на Печерську у 1787 році. Остання, яку сам очолив, стала першим віспяним госпіталем в Україні. Після реформи в управлінні медичною справою і створення у 1797 р. в губернських центрах лікарських управ обійняв посаду акушера Київської губернської лікарняної управи. Наприкінці 1798 року Опанаса Масловського призначено інспектором (керівником) Орловської лікарської управи, а у 1801 році він повернувся до Києва і очолив губернську лікарську управу. Масловський став першим в Україні практичним лікарем, що, не навчаючись в зарубіжному університеті, захистив у Росії докторську дисертацію. Стає у 1802 році першим у Російській імперії практикуючим лікарем, призначений почесним членом Санкт-Петербурзької державної медичної колегії.