|
:''Див. також: '''[[Барселонське графство]]''', '''[[Арагонське королівство]]''', '''[[Історія Каталонії]]'''.''
'''Рамон Баранґе IV Святий''' ({{lang-ca|Ramon Berenguer IV el Sant}}) або '''Раймунд Беренґарій IV''' ({{lang-la|Raymundus Berengarius IV}}, [[1114]], [[Барселона]] — [[1162]], [[Борґо Борго-Сан Далмаццо-Дальмаццо]], [[П'ємонт]], [[Італія]]), — граф Барселони, [[Жірунес|Жірони]], [[Узона|Узони]] та [[Башя-Сарданья|Сарданьї]] ([[1131]] - [[1162]]), володар [[Арагон|Арагону]] та граф [[Алта-Рібагорса|Рібагорси]] ([[1137]] - [[1162]]).
Прийняв Барселонське графство у спадок від свого батька [[Рамон Баранґе III|Рамона Баранґе III]] [[19 серпня]] [[1131]] рроку. [[11 серпня]] [[1137]] р. в [[Уеска|Уесці]] одружився з дворічною на той час [[Петроніла Арагонська|Петронілою Арагонською]] (однак повна церемонія була проведена у [[1150]] р. у [[Льєйда|Льєйді]]). Король Арагону шукав союзників у конфлікті з [[Альфонс VII (король Кастилії)|Альфонсом VII Кастильським]], який хотів поширити свою владу на весь [[Іберійський півострів]]. [[13 листопада]] [[1150]] р.року Раміро II відмовився від трону, передавши владу своїй донці, а насамперед її чоловікові. Згідно зЗа угодою короля Арагону та графа Барселони, їхні нащадки повинні були бути суверенами обох територій. За угодою навіть якби Петроніла й не народила б дитини, Арагонське королівство перейшло б під управління барселонськими графами. Обидві території залишалися автономними, зі своїми правами та привілеями. Спільне королівство було федерацією.
Після об’єднання Арагону та Каталонії Рамон IV залагодив конфлікт з Альфонсом VII не без допомоги своєї сестри, дружини короля [[Кастилія|Кастилії]] Баранґели. Завдяки цій угоді християнські королівства Піренейського півострова змогли направити свої сили на [[реконкіста|реконкісту]]. У [[1148]] р.року Рамон Баранґе IV відвоював у маврів [[Туртоза|Туртозу]], роком пізніше [[Фраґа|Фрагу]] та [[Льєйда|Льєйду]]. У [[1153]] р.року було здобуто важливу стратегічну фортецю [[Сюрана|Сюрану]], чим закінчилася реконкіста Каталонії (у межах кордонів [[Каталонія|Автономної області Каталонія]]). Нові завоювання було затверджено міжнародним договором з Кастилією у [[1151]] р.року у м.місті [[Тудилен]] ({{lang-es|Tudilén або Tudején}}).
У [[1144]]-[[1157]] р.р.роках був [[регент]]ом [[Прованс|Провансу]].
Помер у [[П'ємонт|П'ємонті]], залишивши владу своєму синові Рамону Баранґе ІІ, який змінив своє ім’я на [[Альфонс II Арагонський|Альфонса ІІ Арагонського]]. Мав позашлюбного сина Баранґе, архієпископа Нарбонни, який згодом став єпископом [[Льєйда|Льєйди]]. Від дружини Петроніли мав шістьох дітей:
|
