|
'''Харчовий''' або '''трофічний ланцюжок''' — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення [[Біомаса (екологія)|біомаси]] і енергії в [[Екосистема|екосистемі]]. Так, наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, які служать їжею[[Рослиноїдні| рослиноїдним]], які, у свою чергу, служать їжею для [[Хижаки|хижаків]].
=азазаз повелись? инфы нет!
== Структура харчового ланцюжка ==
Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ''ланок'', кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні [[вид (біологія)|біологічні види]]. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, будучи [[продуценти (організми)|продуцентами]]. Найчастіше на цьому місці знаходяться [[фотосинтез|фотосинтетичні]] і [[сапротрофи|сапротрофні]] [[бактерії]], [[рослини]], [[водорості]] і [[гриби]]. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів.
Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя [[потенційна енергія]]. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90 % втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим менше продукція її останньої ланки по відношенню до продукції початкової.
== Харчова/трофічна мережа ==
{{main|Харчова мережа}}
Зазвичай для кожної ланки ланцюжка можна вказати не одне, а декілька інших ланок, пов'язаних з нею відношенням «їжа — споживач». Так траву їсть не тільки худоба, але й інші тварини, а худоба є їжею не тільки для людини. Встановлення таких зв'язків перетворює харчовий ланцюжок на складнішу структуру — ''харчову'' або ''трофічну мережу''.
В деяких найпростіших випадках в трофічній мережі можна згрупувати окремі ланки по рівнях таким чином, що ланки одного рівня виступають для наступного рівня тільки як їжа. Таке угрупування називається ''[[Трофічний рівень|трофічними рівнями]]''. В даному випадку можна визначити кількість біомаси на кожному рівні, складаючи так звану ''[[Екологічна піраміда|екологічну піраміду]]''.Приклади: рослини - попелиці - дрібні комахоїдні птахи - хижі птахи
== Типи харчових ланцюгів ==
Існує 3 основних типи трофічних ланцюгів — ''пасовищні'', ''детритні'' і "паразитарні".
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають [[автотрофні організми]], потім йдуть споживаючі їх [[мікроорганізми]] і [[рослиноїдні тварини]] (наприклад, [[зоопланктон]], що харчується [[фітопланктоном]]), потім хижаки ([[консументи]]) 1-го порядку (наприклад, [[риби]], споживаючі зоопланктон), хижаки 2-го порядку (наприклад, хижі риби, такі як [[щука]], що харчується іншими рибами). Особливо довгі харчові ланцюжкі в океані, де багато видів (наприклад, [[тунець|тунці]]) займають місце консументів 4-го порядку.
У детритних трофічних ланцюгах (ланцюги розкладання), найпоширеніших в лісах, велика частина продукції рослин не споживається безпосередньо рослиноїдними тваринами, а відмирає, піддаючись потім розкладанню [[сапротрофи|сапротрофними організмами]] і [[мінералізація|мінералізації]]. Таким чином, детритні трофічні ланцюжки починаються від детриту, йдуть до мікроорганізмів, які їм харчуються, а потім до детрітофагів і до їх споживачів — хижаків. У водних екосистемах (особливо в [[евтрофія|евтрофних]] водоймищах і на великих глибинах океану) означає, частина продукції рослин і тварин також поступає в детритні харчові ланцюги.
{{екологія-доробити}}
{{Без джерел|дата=грудень 2012}}
[[Категорія:Трофічна екологія]]
[[ca:Xarxa tròfica]]
[[he:מארג מזון]]
[[ht:Rezo alimantè]]
| 