|
== Опис ==
[[Пагін|Пагони]] зеленувато-сірі з супротивними, великими (до 57 мм) [[брунька|бруньками]]ми. [[Листок|Листки]] до 10 см завдовжки, [[Листкорозміщення|супротивні]], майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними [[прилисток|прилистками]], [[черешок|черешки]] довгі.
[[Квітка|Квіти]] зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні [[суцвіття]]: крайові квітки - — великі, білі, безплідні; серединні — дрібніші, двостатеві. [[Чашечка]] з п'ятьма зубчиками, [[віночок]] (до 5 мм у діаметрі) п'ятироздільний, [[тичинка|тичинок]] п'ять, [[маточка]] одна, [[стовпчик]] короткий з трироздільною [[приймочка|приймочкою]], [[зав'язь]] нижня.
[[Плід|Плоди]] — ягодоподібні червоні, овальні [[кістянка|кістянки]] (6,5-14 мм завдовжки і 4,5-12 мм завширшки), містять забарвлену червоним соком плоску тверду кісточку. Залишаються на гілках дуже довго і прикрашають кущ навіть зимою.
Калина звичайна росте в підліску мішаних і листяних лісів, по берегах рік і водойм. Краще росте на понижених, добре зволожених місцях. Рослина зимостійка, тіньовитривала, але вимоглива до вологи. Квітне у травні — червні, плоди достигають у вересні.
Розмножують її зеленими і здеревілими [[живецьЖивець (садівництво)|живцями]], відводками, [[насіння]]м<ref name="Попович">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985. — 664& с.664, ил. Тираж 120 000 екзэкз.</ref>.
== Поширення ==
|
