Боярка (Звенигородський район): відмінності між версіями

Археологічні розкопки свідчать про заснування у X-XII X–XII ст. поселення, яке отримало назву від однойменної річки, яка протікає цими місцями. За іншою версією, назва походить від того, що бояри, які пливли течією повноводної Боярки, любили приставати в урочищі "«Пристань"», яке збереглося досі.

З [[1654]] року Боярка  — сотенне містечко [[Білоцерківський повіт|Білоцерківського повіту]]. Того року діяли соборна церква [[Георгій-ПобідоносецьСвятий (панцерник)Юрій|Св. Георгія]] та церква [[Святий Миколай|Св. Миколая]]. Населення містечка становило 89 козаків, 245 иіщанміщан та 21 шляхти.

З [[1722]] року Боярка належала польську магнату [[Яблонський Ян|Яну Яблонському]]. [[1768]] окремі гайдамацькі загони здійснили напад на поселення. [[1774]] року польський король [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Август]] подарував село Ф. Бранницькому.

Під час визвольних змагань 1917-19211917–1921 років жителі села контролювали загони командувача Вільного козацтва Квітковського, що намагався не пустити в село більшовиків. [[1929]] року створено колгосп ім. Жданова.

У часи голодомору 1932-19331932–1933 років померло 650 осіб, 47 зазнали політичних репресій. [[24 листопада]] [[2007]] на вшанування їх пам'яті у селі встановлено пам'ятний знак.

В Порадівці народився [[Яровий Пилип Степанович]]  — [[Герой Радянського Союзу]].

В Боярці народився [[Поваженко Іван Омелянович]] (*4.08.1901  — †1991)  — видатний український ветеринар.