Відкрити головне меню

Зміни

387 байтів додано, 5 років тому
[[Файл:Monastery in Pochaiv, Ternopil region, Ukraine.jpg||thumb|250px|left|Почаївська лавра у [[2005]] р.]]
 
[[14 листопада]] [[1597]] р. в присутності свідків [[Ганна Гойська]] з роду [[Козин (Радивилівіський район)|Козинських]] підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, в якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіня Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути вісім8 ченців і два2 дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649 р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.
 
Уже вУ першій половині XVII ст. монастир був помітним осередком релігійного й культурного життя Волині. 1618 р. відомий письменник і видавець [[Кирило Транквіліон-Ставровецький]] опублікував тут свою працю «Зерцало богословіи». Літературною діяльністю займався також багатолітній ігумен монастиря, а нині один із найбільше шанованих на Волині святих Іов Желізо. Ченці навчали молодь грамоти. Як згадував потім один із шляхтичів, у дитинстві він ходив сюди до грека-бакаляра по науку.
 
[[1675]] р. Почаївський монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Ця подія лягла в основу відомого переказу про порятунок обителі Божою Матір'ю, що з'явилася над нею з небесним воїнством і завернула стріли нападників на них самих.
 
=== Василіяни, [[Микола Василь Потоцький]] ===
=== Василіани ===
 
У 1712 р. монастир ввійшов у чин св. Василія Великого. УніатськийГреко-католицький (уніатський) період історії обителі позначений інтенсивним будівництвом, у результаті якого на місці старих храмів з'явився новий, велетенський за розмірами монастирський комплекс, фундатором перебудови якого був магнат [[Микола Василь Потоцький]]. ВасиліаниВасиліяни активно займалися також видавничою діяльністю та освітою.
 
=== Лавра ===
{{Main|Почаївська лавра}}
Коли [[1795]] р. в результаті останнього поділу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] Почаїв потрапив до [[Російська імперія|Російської імперії]], деякий час монастир залишався за василіянами. Тільки [[1831]] р., після польського повстання Тадеуша Костюшка (деякі монахи брали в ньому участь) царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві.
Коли [[1795]] р. в результаті останнього поділу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] Почаїв потрапив до [[Російська імперія|Російської імперії]], деякий час монастир залишався за василіанами, і тільки [[1831]] р. царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві. При монастирі була друкарня — важливий осередок церковного та світського книгодрукування, а отже, і важливий культурний осередок України. Багато з видань Почаївської друкарні посіли визначне місце в історії українського друкарства. У тій друкарні надруковано 148 книжок церковнослов'янською та українською мовами, 32 польською і 7 латинською, разом 187 книжок. З переходом під адміністрацію російської православної ієрархії Почаївська Лавра у 1832 р. стала кафедрою Волинського православного архієрея, який у 1833 р. дістав титул архієпископа. Почаївська Лавра стала центром православ'я на Волині, опору проти наступу уніатів на православну віру. У XX ст. тут друкувався «[[Почаївський листок]]».
 
Коли [[1795]] р. в результаті останнього поділу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] Почаїв потрапив до [[Російська імперія|Російської імперії]], деякий час монастир залишався за василіанами, і тільки [[1831]] р. царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві. При монастирі була друкарня — важливий осередок церковного та світського книгодрукування, а отже, і важливий культурний осередок України (також русифікації після передачі РПЦ). Багато з видань Почаївської друкарні посіли визначне місце в історії українського друкарства. У тій друкарні надруковано 148 книжок церковнослов'янською та українською мовами, 32 польською і 7 латинською, разом 187 книжок. З переходом під адміністрацію російської православної ієрархії Почаївська Лавра у 1832 р. стала кафедрою Волинського православного архієрея РПЦ, який у 1833 р. дістав титул архієпископа. Почаївська Лавра стала центром православ'я (РПЦ) на Волині, опору проти наступу уніатів на православну віру. У XX ст. тут друкувався «[[Почаївський листок]]».
 
Найбільші випробування випали на долю монастиря в другій половині [[XX століття|ХХ ст]].
144 662

редагування