Сушківка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4447541) |
стильові правлення, оформлення, вікіфікація, доповнення |
||
Рядок 36:
}}
'''Су́шківка'''
== Назва села ==
== Історія ==
=== Доісторичні часи ===
За 12 км від міста Умань на мальовничих берегах річок Уманка і Ятрань розташоване село Сушківка. З археологічних розкопок, які проводились в 1916, 1926, 1932 роках науковими співробітниками [[Київ|Києва]] та [[Умань|Умані]], було виявлено речові пам'ятки. Тут знайдено одну з перших моделей жител періоду [[Трипільська культура|Трипільської культури]], а також пам'ятки [[Черняхівська культура|Черняхівської культури]]. З речових пам'яток нам стало відомо, що стародавні жителі займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м, [[рибальство]]м.
=== [[Гетьманщина]] ===
Село Сушківка існує з незапам'ятних часів. Перші письмові відомості про цей населений пункт належать до XVI ст. В окремих історичних документах записано, що в [[1654]] році село було названо містечком, а в [[1657]] році в кінці серпня з'явилася татарська навала біля села і зараз же відступила, чекаючи більшої кількості орди.
Із розкопок, проведених на території села, відомо, що містечко Сушківка було укріплене великим кам'яним муром від татаро-монгольської навали.
В [[1664]] році містечко належало польському магнатові Калінському. В ньому було 43 двори і один водяний млин.
З [[1726]] р. село Сушківка стало володінням магната Ф. С. Потоцького.
В [[1758]] році в Сушківці налічувалось 100 дворів. За даними 1800 р., в селі було 216 чоловік-кріпаків. Важкою була доля кріпосного селянства.
=== Російська імперія ===
З 1843 р. по 1856 р. Сушківка належала до військових поселень, а Умань була центром п'яти округів Київської та Подільської губернії. Військові поселення були вигадкою всесильного царського міністра графа [[Аракчеєв]]а, щоб дешевше обходилося державі утримання армії. Солдати військових поселень вели сільське господарство і мусили займатися військовою муштрою. Село являло собою «волость» якогось офіцера, який командував волостю і солдатами, що тут жили.
Згодом військові поселення були закриті. В Сушківці це сталося в [[1858]] році.
Дались вони взнаки поселенцям: треба було прохарчувати себе, свою сім'ю, а за спиною завжди стояла військова муштра. Дехто пробував тікати. Та куди втечеш? В Уманському краєзнавчому музеї зберігається колія наказу від 18 січня 1852 року по II Маньківському резервному гусарському полку, надіслана в 6-й ескадрон в с. Цеберманівку (нині Іванівку) для оголошення про те, що солдата Омельяна Загурського за побіг покарано тисячею ударів [[шпіцрутен]]ами (довгими дубцями). Він був проведений крізь стрій в 500 солдатів два рази.
За записом архівних матеріалів, в селі в 1836 році було населення 460 душ кріпаків-чоловіків, а за переписом на 7.10.1958 року в Сушківці налічувалось 507 чоловіків і 450 жінок.
Кріпаччина гнітила думку, гальмувала дальший розвиток продуктивних сил суспільства. [[Кримська війна]] 1853-1856 років показала всю гнилість кріпосницького ладу. Становище селян дедалі ставало гіршим. Весь розвиток суспільства поставив на чергу скасування кріпаччини. [[Селянська реформа 1861|Реформа 1861 року]], яка скасувала [[Кріпосне право|кріпаччину]], прискорила розклад феодального ладу і створила сприятливі умови для розвитку капіталізму в царській Росії, в тому числі і на Уманщині. На території Сушківки знайдено декілька медалей Кримської війни 1853–1856 рр. Це підтверджує те, що багато наших односельчан були учасниками цієї війни і відзначені нагородами.
[[Селянська реформа 1861|Реформа]], яку провів царський уряд, не поліпшила селянського життя. Трудовий люд Сушківки виплачував великий грошовий викуп за землю.
Населення села зростало. Вже в 1861 році тут налічувалось 1309 осіб.
На вимогу українців уряд змушений був відкрити в 1860 р. церковно-парафіальну школу. Але в ній не всі діти могли навчатися грамоти. Навчалися переважно діти заможніших селян. Крім цього, не було приміщення.
Що являло собою село Сушківка в 1900 році? Це було невелике село, всього 210 дворів й населенням 2019 чоловік з них чоловічої статі — 1012, жіночої — 1007 душ. Селяни жили в невеличких хатах під солом'яними стріхами.
Через важке становите сільської бідноти селяни змушені були відправлятись на заробітки в [[Херсонська губернія|Херсонську губернію]]. В селі була церква і церковно-приходська школа. В 1910 році школа розміщалась в селянській хаті заможного селянина Павла, який на той час в селі не жив. Потім цю школу перевели ближче до церкви, в солом'яну хату. В школі навчались діти в двох групах по 12-15 осіб в кожній. Дітей навчав дячок Драган. Освітою, церквою управляв на той час Мельник Федосій. Неписьменність селян була майже повною.
В 1912 розпочалось будівництво приміщення для школи. Місце для її спорудження вибрали в центрі села, біля церкви, оскільки на той час керівником села був піп Кротевич.
Навчання в школі розпочиналось восени і закінчувалось перед різдвяними святами. Розпочинались уроки із служіння в церкві. Діти навчались у трьох групах, старшим учителем був Оратівський Василь, помічниками учителя були учні старших класів. Учитель Оратівський харчувався в селянина Пустомитенка, дід Сидір один раз в тиждень приносив до школи воду. Будівництво школи закінчилось в 1914 р. Із спогадів старожилів Мельника Л. М. і Слабінського Т. С. відомо, що в цьому ж 1914 році в Сушківці за третю групу складали екзамени учні із 12 навколишніх сіл, присутніми на екзаменах були 12 попів.
Важкі умови життя вчителів привели до частої їх зміни, тому окремі учні, після закінчення школи, ставали на їх місце.
Був в селі водяний млин, крупорушка, олійня, що належали Мельнику Феодосію.
Письменних людей в селі було дуже мало. Хвиля [[Революція 1905—1907|революційних подій 1905–1907 років]] докотилась і до с. Сушківки. Лікар Василь Пушкін, висланий сюди з робітничого центру за політичну неблагонадійність, в 1906 році оселився в селі, надавав селянам медичну допомогу і одночасно поширював революційні ідеї.
=== [[Українська революція]] ===
В [[1917]] році село входить до складу [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]].
Внаслідок поразки [[Українська революція 1917-1921|Перших визвольних змагань]] село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
=== Радянська окупація ===
В 1927 році була створена семирічна школа, де навчались всі діти селян. Була ліквідована неписьменність і малописьменність. Селяни почали об'єднуватись у сільськогосподарські артілі.
В селі було створено три артілі: «Нове життя», «Друга П'ятирічка», «Червона зірка».
В 1932-1933 селяни пережили [[Голодомор в Україні 1932-1933|сталінський геноцид]].
=== Німецька окупація ===
З початком німецько-радянської війни понад 250 сушківчан було примусово мобілізовано до лав [[Червона Армія|Червоної Армії]].
1 серпня 1941 року гітлерівці увійшли в село. 210 юнаків і дівчат було забрано на каторжні роботи до Німеччини.
Відступаючи, гітлерівці намагались знищити село, але їм це не вдалось.
=== Відновлена радянська окупація ===
До початку війни з 1941 р. в Сушківці працювала початкова школа, яка продовжувала працювати протягом воєнних років. Директором школи під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] був Мельник Іван Кіндратович. В 1948-49 рр. початкова школа стала семирічкою, директором школи був Стороженко М. Г.
В 1953 р. Сушківська семирічна школа стала середньою.
=== Незалежна Україна ===
З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної [[Україна|України]].
== Трипільська культура ==
Біля Сушківки в 1916 році виявлене [[Сушківське поселення|поселення]] [[Трипільська культура|трипільської культури]]
Рядок 76 ⟶ 122:
== Цікавинки ==
[[Файл:Умань-краєзнавчий музей-22.JPG|міні|ліворуч|200пкс|[[Ткацький верстат]] із Сушківки]]
== Посилання ==
| |||