Каркемиш: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Робот: добра стаття tr:Karkamış (antik kent); косметичні зміни
Рядок 8:
Поруч з Каркемишем знаходився стратегічно важливий брід через [[Евфрат]], що дозволяло місцевим володарям контролювати торгівельні шляхи з [[Месопотамія|Месопотамії]] до Сирії, [[Анатолія|Анатолії]] і далі на захід. Проте саме це приваблювало і завойовників. Першим з сусідів контроль над містом встановили царі Мітанні. У [[1500 до н. е.|1500 р. до н. е.]] мітаннійців на берегах Евфрата розгромив фараон [[Тутмос I]], який встановив біля Каркемиша стелу на честь своєї перемоги, проте саме місто залишилися за переможеними. До [[Стародавній Єгипет|Єгипта]] Каркемиш приєднав лише [[Тутмос III]] у [[1446 до н. е.|1446 р. до н. е.]] Але вже за доби [[Ехнатон]]а місто відвоювали нові загарбники — [[хетти]]. Їхній володар [[Суппілуліума I]] створив з Каркемиша залежне царство, на престол якого всадив свого сина [[Піясілі]], що поклав початок місцевій хеттській династії. Показово, однак, що й нові володарі зберегли недоторканими місцеві культи, що мали виразні [[хуррити|хурритські]] корені, — зокрема вшанування богині [[Кубаби]].
 
Навала «[[народи моря|народів моря»]]» не оминула Каркемиш, проте місто швидко віродилося<ref>Gary Beckman, «Hittite Chronology», ''Akkadica'', pp.119-120 (2000), с.23</ref>&nbsp;— вже як центр незалежної держави. Цар [[Кузі-Тешуб I]] проголосив себе «великим царем». До того часу так іменували себе лише володарі [[Хаттуса|Хаттуси]] (яка у ті часи ще існувала<ref>K.A. Kitchen, On the Reliability of the Old Testament, сс.99 </ref>), тож зміна титулу свідчила не лише про новий статус держави, але й про претензії на правонаступництво<ref>Trevor R. Bryce, The Kingdom of the Hittites, Oxford, с.384</ref> і гегемонію над усіма «неохеттськими» утвореннями у Сирії. У [[1175 до н. е.|1175]]&nbsp;— [[990 рр. до н. е.]] Каркемиш і справді утримував під своєю владою майже всю Північну Сирію і сусідні з нею райони Анатолії<ref>K.A. Kitchen, On the Reliability of the Old Testament, с.100</ref>, проте згодом втратив своє панівне становище.
 
[[Файл:Museum of Anatolian Civilizations080.jpg|міні|200пкс|Хімера. Базальтовий барельєф VIII ст. до н.&nbsp;е. з Каркемиша. [[Музей анатолійських цивілізацій]], [[Анкара]]]]
Рядок 63:
[[Категорія:Археологія Сирії]]
[[Категорія:Стародавня Сирія]]
 
{{Link GA|tr}}