Французька інтервенція в Мексику

Французька інтервенція в Мексику — збройна інтервенція Великої Британії (1862 р.), Іспанії (1861–1862 рр.) і Франції (1862-67 рр.) в Мексику з метою повалення уряду Беніто Хуареса і перетворення Мексики в колонію європейських держав. Приводом для інтервенції став прийнятий мексиканським конгресом 17 липня 1861 закон про тимчасове припинення платежів за зовнішніми боргами.

Роль організатора експедиції взяв на себе англійський уряд Генрі Пальмерстона. 31 жовтня 1861 Велика Британія, Франція та Іспанія підписали угоду про спільну інтервенцію в Мексику. Наприкінці 1861 іспанські війська окупували найважливіший порт Мексики — Веракрус, а в січні 1862 там висадилися англійські та французькі війська. Рішучий опір мексиканських патріотів, а також розбіжності між інтервентами привели до того, що Великобританія і Іспанія в квітні 1862 відкликали свої війська з Мексики, Франція продовжувала воєнні дії. У червні 1863 французькі війська зайняли Мехіко, а в квітні 1864 на мексиканський престол був зведений ставленик Наполеона III — Максиміліан I. Активна партизанська боротьба, контрнаступ регулярних частин мексиканської армії, що наносила рішучі удари інтервентам, тверда політика уряду Хуареса, який прагнув використати в інтересах Мексики франко-американські протиріччя (які різко загострилися в період інтервенції), і непопулярність мексиканської авантюри у самій Франції призвели до невдачі інтервенції. У березні 1867 французькі війська покинули Мексику. Максиміліан, який намагався чинити опір мексиканським військам, був узятий в полон і розстріляний.