Англо-американська війна: відмінності між версіями

[[Бойові дії|Військові дії]] почалися в червні [[1812]] і відбувалися в районі американо-канадського кордону, [[Чесапікська затока|чесапікської]] і [[Мексиканська затока|мексиканської]] заток із змінним успіхом і закінчилися навесні [[1815]]. У союзі з англійцями виступали [[індіанці]] під проводом [[ТекумсеТекумзе]]. Велася також інтенсивна морська війна.

В ході кампаній [[1812]] і [[1813]] виявилася непідготовленість американців до війни; провалилися спроби США окупувати територію Канади. Англійцям поступово вдалося підсилити блокаду узбережжя США. Проте [[10 вересня]] [[1813]] американська ескадра завдала поразки супротивникові на озері [[Ері (озеро)|Ері]]; в результаті США вдалося узяти під контроль прикордонні райони на Заході. Впродовж [[1814]] США зновзнову загрожувала повна поразка: після перемоги над [[Наполеон]]ом в ЕвропіЄвропі Великобританія направила великі сили на боротьбу з американцями, а уряд США до осені був неплатоспроможним. Основними напрямами ударів стали [[Нью-Йорк]] (з метою відрізати від решти частину США Нову Англію), [[Новий Орлеан]] (з метою блокувати басейн р. [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]]) і район Чесапікської затоки (що було обманним маневром). [[24 серпня]] [[1814]] англійці зайняли [[Вашингтон]] і спалили його. Проте на підступах до [[Балтімор]]у у [[Форт Макгенрі|Форті Макгенрі]] [[13 вересня|13]]-[[14 вересня]] англійці зустріли запеклий опір. На півночі 10-тисячна англійська армія виступила з боку, але [[11 вересня]] американці розбили англійський флот в бухті [[Платтсбург]], і, позбувшись підтримки флоту, британські [[сухопутні війська|сухопутні сили]] були вимушені відступити до Канади.