Спиш (комітат): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Робот: вибрана стаття sk:Spišská župa (Uhorsko); косметичні зміни
Рядок 40:
[[Файл:Zdiar1.jpg|thumb|250px|Село [[Ждяр]] в [[Бельянські Татри|Бельянських Татрах]]]]
 
Спишський коміт́ат знаходиться в сточищах рік [[Горнад|Горнада]]а і [[Попрад]], також на півночі [[Дунаєць|Дунайця]] і [[Ваг]] на заході.
Головні гори:[[Західні Карпати]] - їх частина гірський масив [[Західні Бескиди]], гірські масиви [[Списька Магури]] і [[Левоцькі гори|Левоцьких гір]], та їх хребет [[П'єніни]], невелику частину [[Високі Татри|Високих Татр]], Східних Татр ([[Бельянські Татри]]) та [[Словацькі Рудні гори|Словацьких Рудних Гір]] на півдні.
 
== Історія ==
[[ImageФайл:Spis Castle, Slovakia.jpg|thumb|300px|left|Спишський Град]]
[[Файл:Map of Spis pawned towns.jpg|мини|справа|Історичний регіон Спиш. Заставлені землі зображені відтінками зеленого]]
 
Рядок 60:
 
=== Населення ===
Населення 172.900 чол. ([[1910]]). Площа Спиша в 1910 році становила 3654 км². Переважна частина була заселена [[словаки|словаками]] та [[німці|німцями]], менша, північна, входила до складу [[Українська етнічна територія|української етнографічної території]]. Як видно з переписів населення Спишського комітата за 1900 та 1910 роки - тільки за це десятиріччя зменшилось русинів з 14,333 т.(8.3%) до 12,327 т.(7.1%),та [[Греко-католики|греко-католиків]] які без сумніву були походженням русини-українці з 22,189 (12.9%) до 19,638 (11.4%). Дещо збільшилась частка [[Православні|православних]] з 68 до 326 чоловік,це було пов'язано з ідеологією [[Москвофіли|москвофільства]] та в результаті поверненням в православ'я з греко-католицизму. Ще більшу різницю ми бачимо між переписами [[1869]], [[1891]] та [[1910]] років.
У [[18 століття|18 столітті]] [[українці|русинів-українців]] було тут ще більше - [[1720]] році : 47,7 %, [[1782]] : 21,4 %, а у [[1795]] : 13,9 %.<ref>Кабузан В.М. [http://89.252.24.138/node/537 Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.</ref>
Це було слідством [[мадяризація|мадяризації]] та [[словакизація|словакизації]] [[русини|русинів]]-[[українці|українців]]в. Теж саме стосувалося й німців, але головно на користь угорців.
 
=== 1869 ===
'''Населення:'''
* [[Словаки]]: (50,4 %) (разом з польськими [[гуралі|гуралями]])
* [[Німці]]: (35,0 %)
* [[Русини]]: (13,8 %)
* [[Угорці]]: (0,7 %)
 
 
Рядок 145:
[[Категорія:Історія Словаччини]]
[[Категорія:Історія Закарпаття]]
 
{{Link FA|sk}}