Ендрю Ваєт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
Lorry (обговорення | внесок) |
||
Рядок 97:
* «Пусте ліжко Хельги», 1981.
* «Мертвий олень», 1990
== Прижиттєве визнання ==
[[Ендрю Ваєт]] був абсолютним антиподом більшості американських хужодників. Його творчість прийшлася на панування в живопису Сполучених Штатів авангардних і руйнівних тенденцій. Це збільшувало [[самотність]] художника, котрий не спокусився на абстрактні чи авангардні форми. Хоча зробив делілька обережних спроб в формах [[сюрреалізм]]у. Не потрібними Ваєту виявились і вкрай дальні подорожі на кшталт [[Гренландія|Гренландії]], [[Аляска|Аляски]] чи [[Вогняна Земля|Вогняної Землі]] як у [[Роквел Кент|Роквела Кента]]. Народжений в провінції, він все життя мешкав в американській провінції і став художником американської провінції. Ніщо не обіцяло в художнику яскравої особистості і через схильність до тмяних і неяскравих фарб. Всі переваги мистецтва Ендрю Ваєта лежали в галузі сюжетів і психологізму, а не в галузі ефектного короризму.
Більшість картин Ендрю Ваєта - пейзажі або композиції, повязані з пейзажами — «Зимові поля», «[[Вітер з моря]]», «Далека далечінь», « [[Розпродаж майна банкрута-фермера]] » . Низка цих творів підняла американський пейзажний живопис на рівень кращих досягнень американського і світового мистецтва 20 ст. Картина Ваєта «Світ Христини» стала своєрідною візитівкою живопису Сполучених Штатів. Один з художніх [[Критик|критиків]], відвідавши прижиттєву виставку творів митця, прямо сказав художникові, що у того нема підстав турбуватись, бо він вже поза художньою [[Конкуренція|конкуренцією]].
== Посмертна слава ==
Ендрю Ваєт має добру славу і після смерті. Ще за життя художника була створена документальна кінострічка « Реальний світ Ендрю Ваєта», написано декілька статей (Майкл Кіммельман " Ендрю Ваєт : уславлений і позбавлений слави "). Тепер, коли він увійшов в історію, його слава стала всесвітньою. Художник отримав і свого [[біограф]]а, ним став Річард Мерімен.
| |||